Негода Микола Тодосійович
НЕГО́ДА Микола Тодосійович (09. 01. 1928, с. Бузуків Черкас. р-ну Київ. обл., нині у складі с. Степанки Черкас. р-ну Черкас. обл. — 10. 09. 2008, Черкаси) — поет, прозаїк, драматург, перекладач. Заслужений діяч мистецтв України (2003). Член НСПУ (1956). Літ. премія «Берег надії» ім. В. Симоненка (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Під час 2-ї світової війни від 1942 був зв’язковим партизан. загону, що діяв на Черкащині. Навч. у Київ. університеті (1949–52), закін. Літ. інститут у Москві (1956). Працював у ред. рай. газет, гол. ред. альманаху «Дніпрові зорі» (1956–58). Керував обл. літ. об’єднанням, 1977–88 очолював Черкас. організацію СПУ. Автор драм. поеми «Дума про Кобзаря» (К., 1961), істор. драми «Гетьман» (Чк., 1995); романів «Холодний Яр» (К., 1971), «Отаман Мамай» («Кур’єр Кривбасу», 1997, № 75–92), «Божа кара» (Чк., 2005); нарисів «Галина Буркацька» (К., 1960) та «Данило Нарбут» (Чк., 1996), докум. повісті «Говоритиму з віками» (К., 1977), кн. бувальщин «Пиріжки з пасльоном» (1998) та сатири й гумору «Навчений пес», іроніч. повісті «Лукава слава» (обидві — 2003), автобіогр. повісті «Сповідь перед собою», поеми «Нарбутівка» (обидві — 2006; усі — Черкаси). Здійснив вірш. переспіви всіх 150-ти біблій. псалмів (кн. «Мій псалтир», Чк., 2019). У творах Н. відображено героїчні й трагічні сторінки буття українського народу 20 ст. — воєнні дії 1918–20, голодомор 1932–33 і репресії 1930-х рр., участь у 2-й світ. війні; красу і велич твор. праці, морал.-етичні проблеми. Для поезії Н. властиві класично чітка, прозора, мелодійно легка версифікац. техніка; наскріз. ліризм, часто базований на фольклор. інтонаціях; полемічна загостреність слова, етична стриманість думки й вислову. Низку віршів Н. поклали на музику композитори А. Пашкевич, Є. Кухарець та ін. (пісні «Степом, степом», «Діброво зелена», «Над колискою сина», «Летять білі чайки»). Окремі його твори перекладено болгар., польс., англ. та ін. мовами. У Черкасах на честь Н. названо вулицю, на будівлі обл. філармонії 2018 встановлено мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Ростуть сини. К., 1955; Зерно на долоні. К., 1981; Промовляють очі. К., 1985; Степом, степом. К., 1988; Чорний біль. Чк., 1994; Спекотне літо. Чк., 2003; Дух пращура. Чк., 2003; Колотнеча. Чк., 2004; Новолітуймо! Чк., 2005; Осоння. Чк., 2006; Сповідь перед собою. Чк., 2006; Козацький ген. Чк., 2007; Пісня на рушникові: Вибр. твори. Чк., 2007.
Рекомендована література
- Поліщук В. Хай час розсудить… // Кур’єр Кривбасу. 1998. № 6;
- Дробний І. Миколі Негоді — 75 // ЛУ. 2003, 13 берез.;
- Почутий сучасниками. Микола Негода: Бібліогр. покажч. Чк., 2003;
- Наш Микола Негода. Чк., 2009;
- Спіркіна О. О. Микола Негода: життя та творчість // Гуманітар. вісн. Сер. Істор. науки. 2014. Ч. 20, вип. 4(2).
Завантажити статтю
Людина 
