НЕГРЮ́К Іван (15. 11. 1954, с. Іпотешти Сучав. пов., Румунія — 25. 09. 1998, м. Сучава) — український поет у Румунії. Член СП Румунії (1990) та НСПУ (1994). Після заверше­н­ня навч. в індустр. технікумі (1972) працював ливарником у Сучаві. Закін. Чернів. університет за спеціальностями «українська мова і літ-ра» (1997) та «румун. філологія» (1998). Писав верлібри, балади соц.-побут. змісту, що спів­­­звучні з баладами І. Драча. Автор зб. «Металеві квіти» (1984), «Золотий браслет слова» (1986), «Балади і ек­стази» (1989), «Таїно­сфера» (1994; усі — Бухарест). Тема людини й роду най­глибше закорінена у його творчості. Для віршів Н. характерна глибока метафоричність, майстерне шліфува­н­ня образів. Його поезія — творчість стриманого шляхет. ліризму, духовності, внутр. елітарності.