Недбаєв Василь Іванович
НЕДБА́ЄВ Василь Іванович (25. 03. 1905, м. Алчевськ, нині Луган. обл. — 21. 02. 1982, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Працював на шахті, Алчев. металург. заводі. 1923 добровільно вступив до Червоної армії. Закін. Харків. школу червоних старшин (1926), військ.-політ. курси в Києві (1930), курси «Постріл» (1937), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1941). Від вересня 1941 — командир 874-го стрілец. полку. У листопаді того ж року важко поранений, залишився в тилу нім. військ. У липні 1943 вийшов у розташування рад. військ. Після перевірки у фільтрац. таборі в лютому 1944 відправлений у 8-й окремий офіцер. штурм. батальйон Ленінгр. фронту (сформов. із осіб, які побували в полоні чи на окупов. тер.) і признач. командиром міномет. взводу. За мужність і відвагу, виявлену в боях, відновлений у військ. званні «майор». Відзначився у квітні 1945 як командир 358-го стрілец. полку 136-ї стрілец. Київ. Червонопрапор. ордена Богдана Хмельницького дивізії під час Берлін. наступал. операції. Після війни продовжив службу в армії, згодом викладав тактику у Військ.-пед. інституті (Москва). У рідному місті встановлено погруддя (на тер. металург. комбінату) і мемор. дошку (на приміщенні школи) Н.
Рекомендована література
- Булкин С. П. Герои Отечества. 2-е изд. 1977;
- Подвиги, ставшие легендой. 1985 (обидві — Донецьк).