Недзельський Євген Леопольдович
Визначення і загальна характеристика
НЕДЗЕ́ЛЬСЬКИЙ Євген Леопольдович (псевд.: И. Говерла, Алексий Изворин, Н. Средин, Юрій Вир, В. Турий; 03. 11. 1894, Суми — 1961, Прага) — педагог, літературознавець, фольклорист, історик Церкви, перекладач. Доктор філософії (1926). Закін. гімназію в Сумах (1913), навч. у Моск. університеті (1914–17). У 1921 разом із армією П. Врангеля евакуйов. із Криму в Стамбул. Завершив освіту на філос. факультеті Карлов. університету в Празі (1925). Мешкав і працював переважно в Ужгороді. 1927–45 — бібліотекар Товариства ім. О. Духновича та співроб. русофіл. газет й журналів («Карпатскій свѣтъ», «Карпаторусскій голосъ», «Русскій народный голосъ» та ін.); 1945–47 — викладач російської мови у гімназії в Празі; 1947–58 — ред. видань православ. Церкви у Пряшеві. Звинувач. у антирад. та бурж. націоналізмі, повернувся в Прагу. Автор статей із проблем закарпатоукр., чес., словац. літ-ри; понад 30-ти книг з історії православ. Церкви. Дотримувався русофіл. поглядів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Радость въ страданіи: Поэзія. Москва, 1915; Очеркъ карпаторусской литературы. Уж., 1932; Угро-русскій театръ. Уж., 1941; Сучаснѣ руськѣ художники. Уж., 1942–43; З уст народа. Пряшев, 1955; И. А. Сильвай. Пряшев, 1957.
Завантажити статтю
Людина 
