Недосєко Альберт Степанович
НЕДОСЄ́КО Альберт Степанович (27. 12. 1931, м. Іваново, РФ — 13. 12. 2020, Черкаси) — графік, живописець. Чоловік Неоніли, батько Лева Недосєків. Член НСХУ (1990). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1967; викл. В. Бунов, А. Попов). Працював 1967–91 монументалістом у Худож. фонді СХУ. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1970. Персон. — у Черкасах (1991, 1996, 2001, 2006, 2011). Основні галузі — живопис (олія, пастель), графіка (офорт, акварель), декор.-ужитк. мистецтво, монум. розпис. Гол. тематика — історія України, архіт. пам’ятки. Автор темат. картин, портретів, настін. розписів в інтер’єрах громад. закладів Черкас. обл. В архіт. пейзажах відтворював дух давнини, єдність із ландшафтом України; у живописі через колорист. палітру розкривав макс. напругу емоцій; у монум. розписах звертався до джерел укр. історії. Писав перехідні стани природи (тумани, схід сонця, вечірні сутінки, місячні ночі, весняні дощі). Деякі роботи зберігаються у Черкас. краєзн. і худож. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- настінні розписи — «Шляхи Т. Шевченка» (1980, співавт.), «Кирило і Мефодій» (1988), «Черкаси старі і нові» (1989), «Лісова пісня», «Козацький гопак» (обидва — 1990), «Козацькі забави» (1992); графіка — серії пастелей «Екологія» (1985–89), «Боротьба українського народу часів козаччини під проводом Б. Хмельницького» (1989–90), «Пам’ятки архітектури міст України» (акварелі), «Архітектурні пейзажі Львова» (офорти; обидві — 1990–2000-і рр.); живопис — триптих «Реквієм голодомору 33 року» (1986), «Похоронка з фронту», «Черкаси будуються» (обидва — 1990-і рр.), «Київська Русь» (1998).