Недригайлів
НЕДРИГА́ЙЛІВ — селище міського типу Роменського (до липня 2020 — Недригайлівського) району Сумської області. 2016 з Недригайлів. селищ. (підпорядк. села Вакулки, Віхове, Луки, Пушкарщина) та Гринів. (Нелени, Якименки), Іваниц. (Зелене, Клин, Чемоданівка), Кулішів. (Бродок, Костянтинів; див. Кулішівка), Маршалів. (Польове) і Хоружів. (Біж, Дараганове, Лаврове, Омелькове, Спартак; див. Хоружівка) сільс. рад утвор. Недригайлів. селищну обʼєднану територ. громаду (295,66 км2, 8333 особи), до якої 2020 зараховано Тернів. селищну, Засул., Курманів., Сакунис., Червонослобід. сільс. ради (нині тер. громади 584,2 км2). Н. знаходиться на лівому березі р. Сула (притока Дніпра), за 72 км від обл. центру та 33 км від залізнич. ст. Ромни. Площа 8,4 км2. За переписом насел. 2001, проживали 6264 особи (складає 94,9 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 5361 особа; переважно українці. Проходять автошляхи Київ–Юнаківка (пункт пропуску на укр.-рос. кордоні) та Білопілля (Сум. обл.) — Гадяч (Полтав. обл.). У Н. та його околицях досліджено поселення доби пізнього палеоліту, епохи бронзи (марʼянів. культура), ранньої заліз. доби (скіф. та черняхів. культури), курганні могильники епохи бронзи та скіф. часу, залишки давньословʼян. поселень і могильників, давньорус. поселення. Є кілька версій щодо походження назви: від прізвища першого поселенця Недригайла; від однойм. річки, що раніше тут протікала; від того, що мешканці не відступили, «не здригнулися» перед татар. військом і дали йому рішучу відсіч. Н. засн. як фортецю для захисту від нападів кочівників (уперше картографічно зафіксовано 1632). Від поч. 1650-х рр. до 1765 — сотенне містечко Сум. полку. 1647 Н. відійшов від Польщі під владу Моск. царства (пізніше — Рос. імперія). Наприкінці 1708 недригайлівці двічі відбили напади швед. військ. 1780–96 — у складі Харків. намісництва; 1797–1835 — Слобід.-Укр., 1835–1923 — Харків. губ.; 1796–1923 — Лебедин. пов. 1780–96 — повіт., відтоді до 1923 — волос. центр. Від 1796 — заштатне місто. У 1830-х рр. відкрито парафіял. школу. 1837 проживали 5150, 1847 — 5873, 1858 — 6090 осіб. У серед. 19 ст. тут було 65 млинів, а щорічне виробництво тютюну складало 50–60 тис. пудів. Здавна мешканці також займалися вирощуванням зерн. культур, садівництвом, розведенням худоби, бджільництвом, торгівлею, різними ремеслами. 1864 було 930 дворів, мешкали 5209 осіб, діяли 2 православні церкви, підготовче училище, працювали 2 свічкосал., 2 віскобій., 10 маслобій., миловар. і цегел. заводи, відбувалося 4 ярмарки на рік та 2 базари на тиждень. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 5873 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від серед. 1920-х рр. — село. 1923–25 — у складі Полтав. губ.; від 1923 до серед. червня 1930 — Ромен., відтоді до вересня 1930 — Сум. округ; від лютого до серед. жовтня 1932 — Харків., відтоді — Черніг., від лютого 1939 — Сум. обл.; 1962–65 та від 2020 — Ромен. р-ну. 1925–62 та 1965–2020 — райцентр. 1925 проживали 8598 осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 364-х жертв), зазнали сталін. репресій. 1932 засн. Недригайлів. овочесушил. завод, що за конструкцією, устаткуванням, технол. процесом, пропуск. спроможністю посідав 1-е м. в УРСР та 6-е м. у СРСР. У цей період створ. Недригайлів. МТС. Від 23 вересня 1941 до 8 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни загинули 620 воїнів-земляків, імена яких викарбувані на плитах мемор. комплексу. 1946 проживали 4330, 1974 — 5400, 1981 — 5800 осіб. Від 1958 — смт. У 2-й пол. 20 ст. працювали плодоконсерв. завод, маслозавод, хлібокомбінат, радгосп «Недригайлівський» з овочевим напрямом виробництва. Нині у Н. — вище профес. училище, заг.-осв. школа, дитсадок; Недригайлівський краєзнавчий музей, Будинок культури, 2 б-ки, мист. школа; центр. рай. лікарня, амбулаторія заг. практики сімей. медицини; ДЮСШ; відділ. 3-х банків. 2007 створ. «Посулля» Державний історико-культурний заповідник, до складу якого входять памʼятки, памʼятні місця та музейні заклади Недригайлівщини та Роменщини. Виходять газети «Голос Посулля» та «Недригайлів сьогодні». В області та за її межами здобули популярність хор. колектив (засн. 1953; нині кер. — Т. Цибульняк), чол. вокал. ансамбль «Розмай» (В. Таран) і жін. вокал. ансамблі «Горлиця» (І. Косенко) та «Посуляночка» (Т. Токмань), духовий оркестр «Mamont Band» (Ф. Кривопатря). 2005 хор школярів переміг у конкурсі-огляді хор. колективів сільс. шкіл Сумщини. Памʼятка архітектури місц. значення — Митрофанів. церква (поч. 20 ст.). Є 2 православні парафії (Микол. та Митрофанів.) і 2 протестант. громади (євангел. християн-баптистів та адвентистів сьомого дня). Побл. райдержадміністрації на честь ліквідаторів Чорнобил. катастрофи зведено капличку. Встановлено памʼятники Т. Шевченку (1962, скульптор Я. Красножон) та П. Калнишевському. Серед видат. уродженців — економіст М. Дудченко, історик Г. Турченко, гематолог-кріобіолог М. Шраго; письменник І. Власенко; співак В. Тютюнник; спортсмен (кікбоксинг, тайський бокс) М. Коренєв. У Н. минули дит. роки письменника Б. Антоненка-Давидовича. 1925 тут жив і працював письменник-гуморист О. Ковінька, у 1930-х рр. — бандурист Д. Андрусенко, на поч. 1970-х рр. — історик Ф. Турченко.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
