Недригайлівський район

Визначення і загальна характеристика

НЕДРИГА́ЙЛІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н (1923–25 — Коровинський) — район, що знаходився у пів­ден­но-західній частині Сумської області. Межував на Зх. з Ромен., на Пн. — з Бурин., на Сх. — з Білопіл., на Пд. Сх. — з Лебедин., на Пд. — з Липоводолин. р-нами Сум. обл. Засн. 1923 як Коровин. р-н у складі Ромен. округи (існувала до 1930) Полтав. губ. (до 1925) з Коровин., Недригайлів., Курманів., Хоружів. і Червоносл­обід. волостей. Від 1925 райцентр — Недригайлів, а р-н отримав сучасну назву. У тому ж році до Н. р. входили 9 сільс. рад (84 села та хутори; 488 км²). За понад 95-річну історію його межі кілька разів змінювали. Станом на 1 січня 1926 проживали 38 664 особи. Від серед. червня до вересня 1930 — у складі Сум. округи; від лютого до серед. жовтня 1932 — Харків., від­тоді — Черніг., від лютого 1939 — Сум. обл. Місц. селяни потерпали від голодомору 1932–33 (жертвами стали понад 3,8 тис. осіб; встановлено 32 памʼятники та памʼят. знаки). У цей період створ. Недригайлів., Курманів., Маршалів., Протасів. (пізніше с. Протасів при­єд­нали до с. Сміле Ромен. р-ну) і Тернів. МТС. Понад 300 жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Нацисти стратили 456 і закатували 13 мешканців, 93 цивіл. особи були вбиті під час боїв. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 10 тис. жит. р-ну, з них 3163 загинули та 3540 зникли без­вісти. Під час боїв 1941 і 1943 вбито 1467 рад. воїнів, які похов. у 34-х брат. та 3-х індивідуал. могилах. Під час боїв побл. с. Сакуниха від­значився Герой Радянського Союзу О. Каширін. На честь воїнів-земляків і воїнів-визволителів споруджено 47 памʼятників, стел і обелісків. 1962 Недригайлів. селищну та 10 сільс. рад Н. р. від­несли до Ромен. р-ну, а 4 ін. сільс. ради — до Лебедин. р-ну. 1965 Н. р. від­новлено. 1989 до с. Вільшана при­єд­нали с. Рудка. 1992 пере­йменували с. Добринівка на Хорол; 2016 с. Жовтневе — на Соснівку, с. Кірове — на Пере­тічки; 2018 с. Черепівка — на Малу Черепівку. 1993 знято з облік. даних с. Гавришеве, 2006 — с. Баранове, 2013 — села Гаврики, Кинашове, Черці та Шкроботи. 2016 у межах Н. р. (1035 км²) Недригайлів. селищну та Гринів., Іваниц., Кулішів., Маршалів. і Хоружів. сільс. ради зараховано до Недригайлів. селищ. обʼ­єд­на­ної територ. громади з центром у смт Недригайлів (уві­йшли 22 села, зокрема й Кулішівка та Хоружівка). 2017 з Вільшан. (8 сіл), Великобудків. (1), Деркачів. (2), Зеленків. (7) і Козельнен. (4) сільс. рад утвор. Вільшан. (260,36 км², 4946 осіб), а з Коровин. (13), Рубан. (2) і Томашів. (5) сільс. рад — Коровин. (189,57 км², 3973 особи) сільс. обʼ­єд­нані територ. громади. Станом на 2019 окремо функціонували Тернів. селищна (смт Терни та 10 сіл) і Засул. (9), Курманів. (3), Сакунис. (4) й Червоносл­обід. (3) сільс. ради. За пере­писом насел. 2001, проживала 31 231 особа (складає 83,6 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 23 421 особа; пере­важно українці. 2020 Н. р. ліквідували, а укрупнені Недригайлів. (584,2 км², 14 439 осіб), Вільшан. (від­повід­но 260,6 і 4732) та Коровин. (192,1 і 3801) громади зарахували до Ромен. р-ну. Недригайлівщина лежить у пн. частині Полтавської рівнини. Поверх­ня — низовин­на хвиляста лесова рівнина, роз­членована річк. долинами, ярами та балками. Найвища точка — за 3 км на Пн. Сх. від с. Деркачівка (193 м над р. м.). Корисні копалини: глина, пісок, торф. Річки (бас. Дні­пра): Хорол, Сула з притоками Бишкінь, Терн, Вільшанка, Хусь, а також Біж, Бобрик (обидві впадають у Терн), Хусть (впадає у Бишкінь). Ґрунти пере­важно чорноземні (опідзолені та типові малогумусні), сірі лісові, темно-сірі опідзолені та лучні. У лісах — дуби, сосни, клени, ясени та ін. Нині діє Недригайлів. агролісгосп (5003,3 га). Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — степ. природ. заповід­ник Михайлівська цілина (також і на тер. Лебедин. р-ну); місц. — заказники Верх­ньосульський (засн. 1979; у сх. частині Н. р. — 933,1 га, у пд.-зх. частині Білопіл. р-ну й у пн.-зх. частині Лебедин. р-ну — по 100 га), Недригайлівський (1979, 917,6 га, на Сх. і на Зх. від Недригайлова; обидва — гідрол.), Голубців (1996, 16 га, за 300 м від пд.-зх. околиці Недригайлова), Коровинський (2009, 65,5 га, неподалік межі з Ромен. р-ном), Саївський (1995, 9,5 га, неподалік межі з Лебедин. р-ном; усі — ботан.), Дібрівка (2007, 64,5 га, побл. автомобіл. шляху Недригайлів–Козельне, ландшафт.), Комишанський (1984, 4 га, ентомол.), памʼятки природи Джерело в ур­очищі Будилок (1996, 0,02 га, побл. с. Комишанка, гідрол.), Мамонтове (2009, 0,1 га, с. Кулішівка, комплексна), Модрина князів Щербатових (2006, 0,02 га, Терни, ботан.), Хоружівські валуни (2009, 0,1 га, геол.), памʼятка садово-парк. мистецтва Тернівський парк (1970, 22 га). Землі Н. р. і Ромен. р-ну входили до Недригайлів. природно-сільськогосп. р-ну, заг. пл. якого становила 156,4 тис. га, з них ріллі — 89,9 тис. га, багаторіч. насаджень — 0,9 тис. га, сіножатей — 11,8 тис. га, пасовищ — 8,5 тис. га. На Недригайлівщині працювали 21 с.-г. під­приємство (серед них — «Агробізнес ТСК», «Довіра-2008», «Засу­л­ля-5», «Козельне», «Хоружівка», «Червоносл­обідське-2») та 23 фермер. господарства, що спеціалізувалися на вирощуван­ні зерн. і тех. культур, роз­веден­ні великої рогатої худоби. У Н. р. (станом на 2019) — Недригайлів. вище профес. училище, 13 заг.-осв. шкіл, Хоружів. дит. будинок, 7 дитсадків; Недригайлівський крає­знавчий музей, 11 Будинків культури, 14 клубів, 20 б-к; центр. рай. лікарня, 7 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 29 фельдшер. і фельдшер.-акушер. пунктів. Виходили газети «Голос Посу­л­ля» та «Недригайлів сьогодні». Діяли 19 православ. парафій, 10 проте­стант. громад (євангел. християн-баптистів — 5, християн віри євангел. — 4, адвентистів сьомого дня — 1). Традиц. стало проведе­н­ня регіон. фестивалю хор. колективів «Пісен­не Посу­л­ля» (за участі аматорів Сум. та Полтав. обл.). Значну популярність здобули: вокал. ансамблі «Червоні вітрила» та «Теренцвіт» (кер. Л. Доценко) з Тернів, чол. вокал. ансамбль «Колорит» (М. Тютюн­ник), вокал. ансамбль нар. пісні «Терниця», жін. вокал. ансамбль «Любисток» (обидва — С. Яценко), драм. колектив (О. Хомʼяк) з с. Ко­ровинці, жін. вокал. ансамблі «Любисток» з с. Вільшана (Л. Молибог), «Оксамит» з с. Іваниця (В. Псарьов), «Візерунок» з с. Комишанка (О. Мірошниченко), «Кумасі» з с. Курмани (Л. Дремова), «Червона калина» клуб. закладів Червоносл­обід. сільс. ради, чол. вокал. ансамбль «Нащадки Томаша» з с. Томашівка (В. Оно­прієнко). 1839 у с. Кулішівка зна­йдено кістки вимерлих тварин — мамонта (вперше в Європі; нині у фондах Харків. істор. музею), дикого коня, пн. оленя та слона, а 1841 граф Ю. Головкін, який був попечителем Харків. університету, встановив на цьому місці чавун. па­мʼятник (нині памʼятка історії та монумент. мистецтва нац. значе­н­ня). 1981 в ур­очищі Хутір на тер. сх.-словʼян. поселе­н­ня колочин. культури виявлено Великобудківський скарб (5–7 ст.). Памʼят­ки археології нац. значе­н­ня — городища літопис. міст Вʼяхань (с. Городище) та Попаш (між селами Засу­л­ля та Бродок). 2007 створ. «Посу­л­ля» Державний історико-культурний заповід­ник, до складу якого входять памʼятки, памʼятні місця та музейні заклади Недригайлівщини та Роменщини. Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: садиба князя Щербатова (кін. 19 — поч. 20 ст.), початк. нар. училище (1913) у Тернах; сільс. двокласні училища у селах Вільшана, Гринівка (обидва — 1912) та Хоружівка (1913); церкви св. архангела Михаїла у с. Гринівка (1883) та Успі­н­ня Пресвятої Богородиці у с. Костянтинів (1826); вітряк у с. Томашівка (1910–13). Серед видат. уродженців — 3-й Президент України В. Ющенко (с. Хоружівка); фізики М. Андреєв (акaд. AН СРСР, с. Курмaни), Ю. Горобець (чл.-кор. НАПНУ, с. Хоружівка), І. Радченко (с. Засу­л­ля), фахівець у галузі меліорації М. Ромащенко (академік НААНУ, с. Шматове), історики брати Віктор (академік НАПНУ) та Анатолій Коцури (с. Сакуниха), М. Демченко (с. Курмани), М. Олійниченко (с. Вільшана), філософи П. Гнатенко (чл.-кор. НАПНУ, с. Маршали), Г. Темко (с. Томашівка), право­знавці В. Войткевич-Па­влович (с. Засу­л­ля), І. Голосніченко (с. Великі Будки), провізор, хімік І. Гриценко (с. Тимченки), хірург-онколог М. Кононенко (с. Іваниця), лікар, журналіст М. Букшований (с. Беседівка), вет. лікар Д. Логвинов (Терни), фахівець у галузі бо­рош­номельно-крупʼяної промисловості І. Мерко (с. Зеленківка), економісти Б. Холод (с. Городище), Л. Шепотько, мово­знавець Г. Циганенко (обидві — Терни); поет, пере­кладач Д. Білоус (почес. чл. АПНУ), прозаїк, літературо­­знавець, пере­кладач Г. Білоус, журналіст, письмен­ник М. Осадчий, поет І. Чумаченко (усі — с. Курмани), письмен­ники М. Гриценко (с. Тимченки), О. Ющенко (засл. діяч мистецтв України, с. Хоружівка), журналіст, мистецтво­знавець К. Демочко (с. Сакуниха), журналіст, письмен­ник П. Капельгородський (с. Городище; побл. школи — погру­д­дя), журналіст Г. Петренко; живописці А.-І. Варшавський (обидва — с. Хоружівка), Н. Кизенко (с. Біж); спів­аки А. Мокренко (нар. арт. СРСР і УРСР, Терни), В. Яковенко (нар. арт. Казах. РСР, с. Рубанка), актриса, режисер О. Сокол (нар. арт. України, с. Пушкарщина); тренери М. Сердюк (с. Червона Слобода), Г. Шамрай (Терни; обидва — біатлон), спортс­менка, тренер (спорт. ходьба, лижні пере­гони) Р. Синявіна (с. Козельне); військ. діяч Армії УНР і УПА І. Литвиненко (с. Хоружівка); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу К. Бобошко (с. Великі Будки), М. Денисенко (с. Тимченки), В. Кашуба, В. Цис (обидва — с. Хоружівка), В. Молчанов (с. Володимирівка), В. Шаповал (с. Комишанка), повні кавалери ордена Слави В. Міщенко (Терни), В. Рибалко (с. Вільшана), В. Ситенко (с. Хоружівка).

Літ.: Недригайлівщина: По­ступ незалежності: (1991–2001). 2001; Лісний А. М. Через віки та епохи: Нариси з історії смт Терни. 2005. Кн. 1. Шляхами ви­пробувань; 2014. Кн. 2. Від­блиски минулого; 2018. Кн. 3. По праву памʼяті; Скрипченко І. В., Абаровський І. К. Недригайлівська старовина: Історичний екс­курс. 2009; Вони ж. Недригайлівщина: У дзеркалі історії. 2010 (усі — Суми).

І. В. Скрипченко, І. К. Абаровський

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю