Недяк Володимир Володимирович

НЕДЯ́К Володимир Володимирович (28. 05. 1955, с. Вереміївка Глобин. р-ну Полтав. обл., нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл.) — мистецтвознавець, видавець, фотожурналіст, режисер кіно і телебачення. Національна премія України імені Т. Шевченка (2006) за мист.-істор. дослідж. «Україна — козацька держава» (К., 2004). Член НСЖУ (2016). Закін. Інститут фотожурналістики при Київ. університеті (1984; кер. І. Пап), факультет теорії та історії мистецтва Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2002; кер. Ю. Белічко) та аспірантуру при ній (2006; кер. О. Федорук), Інститут екран. мистецтв Київ. університету театру, кіно і телебачення (2009; викл. О. Одинець). У шкіл. роки у батьків. хаті створив істор.-краєзн. музей (1970). Від 1975 — у Києві. Працював художником-оформлювачем у приват. АТ «Метробуд», фоторед. ж. «Україна» (1989–94); відкрив фотостудію реклам. фотографії «Молодіжна мода» (1986), профес. модел. агенцію «Театр моди зачіски і макіяжу» (1988), організував конкурс моделей і фотографів «Фотомодель і фотореклама України» (1990–94). У 1988 заснував агенцію «Еммануела» (від 1993 — приватне видавництво «Емма»), що друкувала рекламну продукцію та книги істор.-мист. спрямування. Н. як гол. ред. і художник видав та проілюстрував фотоальбом «Національний музей історії України», каталог «Аліса Забой. Скульптура» (обидва — 2001), фотоальбом-монографію «Анатолій Солов’яненко. Український голос, що розмовляв з усім світом» А. Терещенка (2002), каталог виставки «Гетьман Іван Мазепа. Погляд крізь століття» (2003), монографії «Андрій Чебикін — крила щедрої душі» О. Федорука (2004) та «Портал» арх. Ю. Пісковського (2008; усі — Київ). Від 1998 працював над істор.-мистецтвозн. проектом «Україна — козацька держава», залучив до роботи 60 учених, розшукав і сфотографував 12 тис. од. ілюстр. матеріалу з 86-ти музеїв, фондів та сховищ світу. У 78-ми наук. нарисах відомих укр. істориків відображено життя і побут козац. України, її духовність, освіту й культуру. Разом із Б. Возницьким організував і відкрив 2003 у Львові мист. виставку «Гетьман Іван Мазепа і його доба». Засн. (2004) і ген. дир. приват. істор.-етногр. музею-скансена «Козац. землі України» (с. Вереміївка). Зібрав протягом 55-ти р. понад 30 тис. артефактів: 4 тис. вишитих рушників, понад 2 тис. од. стародав. одягу, сотні жін. прикрас, 1600 нар. ікон, картин, колекції стародруків і мап 16–18 ст. козац. України, нар. кобзар. інструментів, возів, плугів, ярем, човнів, 3 тис. од. керам. виробів, 2 тис. од. предметів трипіл. культури, понад 500 од. дерев’яної сакрал. скульптури 17–19 ст., 300 розпис. скринь, 33 кам’яні половец. і скіф. баби і прадавнє капище. Н. — організатор і худож. кер. твор. групи скульпторів «Червова дама» (2006), митці якої за серію робіт на істор. тематику отримали найвищі нагороди в номінації «Кругла скульптура» на Міжнар. конкурсі «Укр. тиждень мистецтв — 2009» (Київ). 2006 заснував кіностудію «Terra Соssacorum Film Produсtion» (у партнерстві з Є. Гоффманом). 2008 Н. створив сценарій істор. фільму-трилогії «Таємниця гетьманів». Зняв докум. кінофільм про життя Б. Возницького «Шляхетний портрет на тлі історії Олеського замку» (2009). У цьому ж році разом із ним музеєфікував експозицію палацу К. Розумовського (м. Батурин Черніг. обл.). Засн. (2007) і власник арт-галереї «Гетьман. скарб» (Київ). 2008 працював над арт-проектом «Я — Мати Його», організував вишкіл. дит. козац. табір «Вереміїв. Січ на Дніпрі», 2011 — етногр. мист. фестиваль «Козац. землі України» (обидва — с. Вереміївка), 2013 — виставку нар. живопису за творами Т. Шевченка на 8-му Міжнар. конгресі україністів (Київ). 2013–20 упорядкував та проілюстрував 3 вид. «Кобзаря» Т. Шевченка (2019, з іл. А. Ждахи; з іл. Ф. Гуменюка; «Шевченко як пророк української нації» з іл. В. Крижанівського), фотокаталог «Зброя доби козацтва XVI–XVIII ст.» (2017, 2020), зб. етногр. матеріалів «Віч­ний календар українців», альбом-фотохроніку «Київ, якого вже немає» та ін. 2011–16 — чл. Ради з питань розвитку Нац. культурно-мист. та музей. комплексу «Мист. арсенал».

Завантажити статтю