Незабудько Панько
Визначення і загальна характеристика
НЕЗАБУ́ДЬКО Панько (ін. псевд. — Мікі Сукенсон, справж. — Демусь Анатоль; 30. 06. 1919, с. Павловичі Грубешів. пов. Холм. губ. — 17. 02. 2001, м. Спокен, шт. Вашинґтон, США) — поет-гуморист, сатирик, фейлетоніст. Член Асоц. діячів укр. культури в США. Під час 2-ї світової війни виїхав до Німеччини, редагував табірні бюлетені, дописував до укр. емігрант. часописів. 1950–56 перебував в Арґентині, працював у ред. ж. «Мітла», г. «Наш клич» та «Українське слово». Від 1956 — у США. Автор зб. «У кривому дзеркалі» (1973), «Холмські усмішки» (1974), «Еміграційні родзинки» (1978), «Перо під ребро» (1981), «Сатирикон» (1987), «Скоморох» (1990; усі — Буенос-Айрес), «Життя в карикатурах» (Т., 1998). Для творів Н. характерні колюча іронія та сарказм, спрямов. проти ворогів України й тоталітар. держ. насильства, елементи грубого бурлеску, що були реакцією на приповідк. рад. ошуканство поневолених народів.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
