Незабудько Панько

НЕЗАБУ́ДЬКО Панько (ін. псевд. — Мікі Сукенсон, справж. — Демусь Анатоль; 30. 06. 1919, с. Павловичі Грубешів. пов. Холм. губ. — 17. 02. 2001, м. Спокен, шт. Вашинґтон, США) — поет-гуморист, сатирик, фейлетоніст. Член Асоц. діячів укр. культури в США. Під час 2-ї світової вій­ни виїхав до Німеччини, редагував табірні бюлетені, дописував до укр. емігрант. часописів. 1950–56 перебував в Арґентині, працював у ред. ж. «Мітла», г. «Наш клич» та «Українське слово». Від 1956 — у США. Автор зб. «У кривому дзеркалі» (1973), «Холмські усмішки» (1974), «Еміграційні родзинки» (1978), «Перо під ребро» (1981), «Сатирикон» (1987), «Скоморох» (1990; усі — Буенос-Айрес), «Життя в карикатурах» (Т., 1998). Для творів Н. характерні колюча іронія та сарказм, спрямов. проти ворогів України й тоталітар. держ. насильст­ва, елементи грубого бурлеску, що були реакцією на приповідк. рад. ошуканство поневолених народів.

Рекомендована література

1. Полтава Л. Український «Сатирикон» // Незабудько П. Сатирикон. Буенос-Айрес, 1987;
   Google Scholar Internet
2. Кухар Р. Нема то, як «навесело» // Свобода. 1990, 3 трав.;
   Google Scholar Internet
3. Черінь Г. «Летить мій Пегас, хвостика піднявши…»: [про дві зб. сатир. віршів П. Незабудька] // Калейдоскоп: ст. і рец. К., 1995.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю