Незнаний Назар

Визначення і загальна характеристика

НЕЗНА́НИЙ Назар (справж. — Заторський Назар Зеновійович; 02. 04. 1979, Львів) — церковний діяч УГКЦ, релігієзнавець, поет, перекладач. Навч. у Львів. духов. семінарії Святого Духа УГКЦ (1996–99), закін. Катол. університет у м. Айхштетт (Німеччина, 2004). На базі диплом. роботи в серії «Geist und Wort» (Bd. 9, 2004) у Гамбурзі вийшла його кн. «Fasten und Essen im geistlichen Leben» (українською мовою — «Піст і трапеза в духовному житті», Л., 2005). Від 2004 — секр. єпископа С. Менька (Донец.-Харків. екзархат УГКЦ). У листопаді 2005 висвяч. на диякона, а в червні наступ. року — на священика. Відтоді служив у парафії УГКЦ в Полтаві. Від 2006 — у докторантурі з догматики в Університеті м. Фрібур (Швейцарія), водночас душпастирював у місц. римо-катол. парафіях, опікувався укр. громадами в Лозанні, Цюриху та Женеві (на кін. 2019 — адміністратор усіх 3-х громад). 2018 перейшов із Донец. екзархату до Париз. єпархії св. Володимира Великого УГКЦ. Поштовхом до поет. спроб стало прочитання Нового Завіту в 14-річ. віці. Член літ. об’єдн. «Севама» (2008). Дебютував зб. «Не забудь» (2003), наступні — зб. пейзаж. лірики «Мала симфонія» (2008), «І грані, і грона» (2013; усі — Львів), аудіодиск «Виноград Голготи», до якого ввійшли поезії, присвяч. Страстям Христовим (у виконанні О. Ґарди). Спів­автор зб. «Н₂О₂» (Х., 2013). Автор кількох літург. творів, зокрема 2005 Стрий. єпархія УГКЦ видала його молебень до блаженного Петра Вергуна, а Патріарша літург. комісія УГКЦ схвалила до використання «Хресну дорогу ненародженої дитини», що надрук. в «Молитовнику для родини» (2007; окреме вид. — 2010; обидва — Львів). В архікатедрал. соборі св. Юра у Львові 2014 відбулася прем’єра його «Акафіста до Теребовлянської ікони Божої Матері» (музика М. Волинського), 2019 — «Акафіста до бл. Омеляна Ковча» (композиторка М. Слєпченко), 2018 у катедрал. соборі м. Самбір (Львів. обл.) — «Акафіста до Самбірсь­кої ікони Божої Матері» (композитор О. Мануляк; усі видані окремими книгами та аудіодисками). 2004–15 — позаштат. кор. радіо «Воскресіння». Основна тематика виступів — християн. духовність у постмодерну добу, зокрема духовні тенденції в сучас. кінематографі. У часописі «Патріярхат» (2015, № 4–6) опублікував 3 статті під заг. назвою «Католицька Церква: горизонти і проблеми реструктуризації», в яких критикував феодал. структуру Церкви та наголошував на необхідності її демократизації. Досліджує «Послання Мисаїла до папи Сикста IV», якому присвятив низку розвідок та монографію «“Послання Мисаїла до папи Сикста IV” 1476 р.: реконструкція архетипу» (Л., 2018–19), у якій вміщено і підготовл. автором перший повний укр. перекл. «Послання Мисаїла». Переклав із нім. мови кн. «Ісус: віра і факти» К.-П. Тіде (2006) та «А Біблія таки права» В. Келлера (2009; обидві — Львів).

Завантажити статтю