Нейгауз Ґустав Вільгельмович

НЕЙГА́УЗ Ґустав Вільгельмович (20. 05. 1847, м. Калькар, Німеччина — 1938, Москва) — педагог, піаніст, композитор. Батько Генріха і Наталії Нейгаузів. Народився у сім’ї меблевого й фортепіан. майстра. Навч. у Кельн. консерваторії (Німеччина, 1870; кл. фортепіано Е. Рудорфа). Був домаш. учителем музики у маєтку княгині Шихматової у Мануйлівці Полтав. губ. Згодом переїхав до Єлисаветграда (нині Кропивницький), де приватно працював учителем фортепіано. Давав уроки Ф. Блуменфельду та його братам і сестрам (згодом одружився з однією із сестер Ольгою). 1898 за сприяння О. Глазунова й Ф. Блуменфельда відкрив приватну муз. школу, де викладав разом із дружиною. Дуже швидко його школа здобула широку популярність. Н. цінував насамперед віртуозність виконання, значну увагу приділяв розвитку і вдосконаленню в учнів фортепіан. техніки, яку досягав багатогодин. механіст. вправами. Н. був першим учителем музики доньки і сина, а також К. Шимановського і його родичів — Г. Пшишиховської та Я. Івашкевича. Пізніше у його школі навч. Ю. Мейтус та ін. 1914–18 у школі Н. викладав його син Генріх. Школа фактично проіснувала до 1931, коли Н. із дружиною переїхав до сина в Москву. Автор низки салонних фортепіан. п’єс і романсів, серед яких — вокал. цикл «Lieder aus der Jugendzeit» («Пісні юності»). Досліджував проблему кардинал. реформи клавіатури й системи нотацій. Опублікував брошуру «Das natürlische notensystem» (Bohum, 1906; передрук. російською мовою у кн. «Нейгаузы: Густав, Генрих, Станислав», Москва, 2007), де, випереджуючи ідеї Ф. Бузоні, запропонував як основу реформування нотної системи розташування чорних і білих клавіш фортепіано. Висунув ідею дугоподіб. клавіатури на основі радіал. відстані від корпусу до будь-якої точки клавіатури, за його кресленням створ. експерим. зразок (зберігається у Брюсселі). У м. Калькар існує Музей Н. Матеріали й фотодокументи про Н. та його школу містить також Нейгауза Г. Ґ. Кіровоградський народний меморіальний музей.

Літ.: Блуменфельд С. Новая (естественная) система Густава Нейгауза // РМГ. 1910. № 43; Нейгауз Г. Г. Размышления, воспоминания, дневники, избранные статьи, письма к родителям. Москва, 1983; Кашкадамова Н. Історія фортеп’янного мистецтва XIX сторіччя: Підруч. Т., 2006; Долгіх М. Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему. Кр., 2013.

І. М. Сікорська