фон НЕ́­ЙМАН Джон (von Neumann John; 28. 12. 1903, Будапешт — 08. 02. 1957, Вашинґтон) — американський математик, фізик. Член НАН США (1937). Закін. Будапешт. університет (1926). Викладав у Берлін. (1926–29), Гамбур. (Німеч­чина, 1929–30), Принстон. (США, 1930–33, від 1931 — проф.) університетах, від 1933 — в Ін­ституті пер­спектив. дослідж. у Принстоні. Президент Амер. матем. товариства (1951–53). Зробив знач. внесок у роз­виток математики, фізики, економіки, створе­н­ня компʼютер. техніки. Здійснив фундам. дослідж. з матем. логіки, теорії груп, алгебри операторів, гідро- і газової динаміки, теорії руху між­континент. бал­ліст. ракет, квант. механіки, статист. фізики. Спів­­автор (1944, разом з О. Морґенштерном) матем. теорії ігор. Брав участь у створен­ні низки ЕОМ, за­пропонував перші методи пере­веде­н­ня матем. дій на мову команд для ЕОМ. Роз­робив арх-ру ЕОМ (т. зв. архітектура Н.), яку використовують в усіх сучас. компʼютерах. Одночасно із С. Лебедєвим сформулював осн. принципи побудови цифр. обчислюв. машин, які у вітчизн. літературі іноді називають «принципами фон Ней­мана–Лебедєва». Математично сформулював принципи квант. механіки, довів еквівалентність хвильової та матрич. механіки. Брав участь у створен­ні амер. атом. та термоядер. бомби. Перед­бачив можливість квант. посиле­н­ня світла у напів­провід­никах.