Нейман Еллаїда Данилівна
Визначення і загальна характеристика
НЕ́ЙМАН Еллаїда Данилівна (24. 06. 1926, с. Устя Джулин., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 26. 07. 2003, м. Новий Орлеан, шт. Луїзіана, США) — живописець. Мати Дж. Мінського. Член НСХУ (1960). Закін. Одес. художнє училище (1951; викл. Л. Мучник, М. Павлюк, М. Поплавський). Працювала у галузі станк. живопису (пейзаж, натюрморт, портрет, жанр. композиція). Творам камер. характеру та узагальненим краєвидам Буковини притаманні емоц. переконливість, асоціативність образів. Твор. почерк Н. вирізняють умовність та виразність зображал. засобів (темперамент. фактур. живопис, експресивні кольор. зіставлення). Учасниця респ., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1953. Персон. — у Чернівцях (1970, 1975, 1982–83, 1986, 1991), Миколаєві (1976), Рязані (РФ, 1976, 1982), Києві (1982, 1986), Москві (1994). Виїхала до США. Деякі полотна зберігаються у Чернів. ХМ, Львів. галереї мистецтв, музеях РФ, Молдови.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «На Буковині» (1959), «Рідна пісня» (1960), «Марічка» (1964), «Біля старого моста» (1969), «Молодість» (1971), «Весілля» (1973), «Реквієм», «Перевал Беркут» (обидва — 1974), «Північна повість» (1980), «Пам’ять» (1982), «Білий день. Чернівці» (1983), «Білий Черемош» (1984); серії пейзажів — «Дороги Буковини» (1963–69), «Мирна земля Буковини» (1985).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
