Нейман Чеслав

НЕ́ЙМАН Чеслав (псевд.: N., Ц. Н., Ней­ман И., Поляк Юго-Западного края; 1852 — 1906) — фольклорист, етнограф, археолог. Батько Є. Неймана. Був присяж. повіреним у Вінниці. Наук. діяльність розпочав у 1880-х рр. Працював у ред. ж. «Кіевская старина», де опублікував низку своїх дослідж., у яких зокрема звернув увагу на ритм. будову укр. пісень та тісний зв’язок тексту з мелодією («Куплетныя формы народной южнорусской пѣс­ни», 1883, т. 6); порушив проблеми міграційності («Подлясская злополучница», 1883, т. 5) та казк. прози («Тры сестры, царевичъ, степъ и море», 1902, т. 77); проаналізував 17 варіантів й істор. основу балади про Боднарівну («Малорусская баллада о Бод­на­ривнѣ и панѣ Каневскомъ», 1902, т. 76); істор.-етногр. пр. «Старая Брацлавщина и ея люди» (1889, т. 25; т. 27). Надрукував у польс. періодиці розвідку «Dumy ukraiń­skie. Rzecz о eposie kozackim ru­sinów» («Ateneum», 1885, т. 4), у якій розглянув питання походження та поетики укр. нар. епосу, зауважив у думах повтори (формули), запропонував свій темат. поділ творів. Автор рецензій у «Кіевской старине» на праці О. Кольберга «Pokucе. Obraz etnogra­ficzny», О. Потебні «Объясненія малорусских и сродных народ­ных пѣсень», М. Андрієвського «Козацкая дума о трехъ Азовскихъ братьяхъ въ пересказѣ, съ объяс­неніями, разборомъ и картой» (усі — 1884), у петербур. вид. «Kraj» на збірник Г. Де-Волана «Угро-русскія народныя пѣсни» (1886) та ін. За порадою М. Лисенка залучив С. Тобілевич до запису нар. творчості. Упорядкував та класифікував зібраний нею матеріал у 4 розділи за родовими й видовими ознаками («Materyjały etno­graficzne z okolic Pliskowa w po­wie­cie Lipowieckim» // «Zbiór wiado­moś­ci do antropologii krajowej», Krakó­w, 1884, т. 8). У фольклорист. студіях здебільшого дотримувався засад істор. школи, акцентував на синкрет. зв’язку усної поезії з музикою, вказував на важливість фіксації пісень зі співу та публікації їх із нотами, до пісен. варіантів подавав схеми ритм. будови. Підтримував наук. зв’язки з В. Антоновичем, І. Франком, М. Лисенком, О. Кольбергом.

Завантажити статтю