Некрасов Іван Степанович
НЕКРА́СОВ Іван Степанович (26. 05(07. 06). 1871, с. Копистич Курської губ., Росія — 17. 03. 1945, Миколаїв) — фахівець у галузі двигунобудування. Кандидат технічних наук (1935), професор (1935). Закін. Бєлгород. пед. інститут (Росія, 1891), Харків. технол. інститут (1903). Відтоді працював земським інж. у м. Вовчанськ (нині Харків. обл.), інспектором ремісн. училища в м. Павлово (нині Нижньогород. обл., РФ), викл. спец. дисциплін серед. тех. училища в м. Олександрівськ (нині Запоріжжя); дир. Микол. серед. мех.-тех. училища (1906–20) та вечір. робітн. технікуму (1923–29), після об’єднання яких і кількох реорганізацій утвор. Микол. кораблебуд. інститут (нині Нац. університет кораблебудування), де Н. від 1931 очолював теплотех. лаб. і каф. гол. судн. механізмів, від 1939 — завідувач кафедри двигунів внутр. згоряння, від 1944 — проф. цієї каф.; 1920–22 керував відділом нормування і школою фабрично-завод. учнівства на заводі ім. Марті (нині Чорномор. суднобуд. завод), 1922–23 — відділом тех. контролю тресту «Хімсіль» у Миколаєві. Вивчав метод гармоній. аналізу кривої дотич. зусиль для ДВЗ, проводив лабораторні дослідж. двигуна Сухачова. Автор низки наук. публікацій у ж. «Дизелестроение» («Графический метод гармонического анализа кривой касательных цепей», 1936; «Графо-аналитический расчет продувки двухтактных двигателей внутреннего горения», 1937 тощо), а також розвідки «Краткий исторический очерк Николаевского рабочего техникума» («Труды НКИ», Н., 1940, вып. 5).
Завантажити статтю
Людина 
