Некрасов Олександр Іванович
НЕКРА́СОВ Олександр Іванович (16. 12. 1946, м. Красний Кут Саратов. обл., РФ) — композитор, баяніст, диригент, музичний критик, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1996). Заслужений діяч мистецтв України (1995). Обл. премія ім. С. Прокоф’єва (1992). Член НСКУ (1979), НСЖУ (2005). Лауреат конкурсів композиторів на кращу пісню (Донецьк, 1985, 1987). Закін. оркестр. (1971; кл. Г. Казакова) та композитор. (1977; кл. Р. Сімовича) факультети Львів. консерваторії. Від 1966 — викладач, 1970–73 — директор Турій. дит. муз. школи (Волин. обл.). 1977–2014 працював у Донец. муз. академії: 1996–2007 — декан виконав. ф-ту, водночас від 2000 — професор кафедри композиції і сучас. муз. технологій. 2000–06 — директор міжнар. конкурсу молодих вокалістів «Солов’їний ярмарок» ім. А. Солов’яненка (Донецьк). У твор. доробку Н. — оркестр. твори переважно програм. змісту; яскраві хор. композиції на основі нац. пісен. фольклору; оригін. інструм. та камерно-вокал. опуси. Музику Н. вирізняє світле, гармонійне світосприйняття, орган. поєднання демократизму з високим професіоналізмом, ретельне ставлення до найдрібніших виразових деталей. Серед учнів — І. Андріанов, К. Крепак, О. Скрипник. Автор зб. поезій «Заповітна любов» (2004), «Воспоминания» (2005), «Чудернацька анатомія людини у віршах для дітей» (2006), «Мелодия любви» (2007; усі — Донецьк); автобіогр. кн. «Життя в музиці» (К.; Д., 2003).
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — «Урочиста увертюра» (1977; 2-а ред. — 1979), сюїта «Сестра сонця» (1984), «Каспійська фантазія» (1985); для оркестру нар. інструментів — сюїти «Ілюстрації до народних казок» (1982), «Три гуцульських гобелени» (1993); для фортепіано — сюїти «Карпатська» (1978), «Гуцульська» (1984), «Два фантастичних ескізи» (1986), «Три посвяти Сергію Сергійовичу Прокоф’єву» (1992), Елегія (1998); для баяна — Скерцо (1987); для домри і фортепіано — Варіації (1985), Елегія (1986), «Гуцульське коло» (1994); хор. цикл «Пісні з Волині» (4 фольклорні сюїти, 1990–92); вокал. цикли — «Бій» (1976, сл. М. Стельмаха), «Люди та пісні» (1977, сл. Набі Хазрі); романси, солоспіви та пісні на сл. В. Гея, Г. Калюжної, П. Маха, М. Сингаївського, Й. Струцюка, П. Тичини, І. Чернецького; музика для дітей — хори «Вже сонечко в море сіда» (1977), «На зеленому горбочку» (1980; обидва — сл. Лесі Українки), фольклор. диптих «Кізочки» (1994, на теми дит. укр. нар. пісень).
- Основні праці
- Музична культура Донбасу: як їй розвиватися? // Рад. Донеччина. 1981, 5 трав.; Имена новые, проблемы старые // Сов. музыка. 1988. № 7; Молоді голоси на «Солов’їному ярмарку» // УК. 2004. № 9; Звитяги творчої зоря // Там само. 2005. № 7–8; Музична критика: ст. та мат. Д., 2009.
Рекомендована література
- Композитор Олександр Некрасов: Зб. ст. Д., 2007;
- Ущапівська О. М. Карпатський фольклор у творчості Олександра Некрасова: взаємодія національного та індивідуального // Мистецтвознавчі зап.: Зб. наук. пр. К., 2009. Вип. 15;
- Творчий шлях Олександра Некрасова. Д., 2011.
Завантажити статтю
Людина 
