НЕКРА́СОВА Ксенія Олександрівна (Некрасова Ксения Александровна; 18. 01. 1912, с. Ірбітські Вершини Перм. губ., нині Алтинай Свердлов. обл., РФ — 17. 02. 1958, Москва) — російська поетеса. Виховувалася у дит. будинку в Харкові. Навч. у Літ. ін­ституті в Москві (1938–41). У довоєн­ні роки працювала на Донбасі. Дебютувала 1937 добіркою віршів у ж. «Октябрь». 1941–44 — в евакуації в Киргиз­стані, 1943 у Ташкенті по­зна­йомилася з А. Ахматовою, яка високо оцінила її талант. Після 1944 мешкала пере­важно в Москві. Поезії Н. від­значаються глибокою людяністю, оригін. світобаче­н­ням і лаконізмом, природністю інтонації. Вона по­стійно зверталася до укр. тем, мотивів, образів, лексики (вірш «Украинка», поема «На баштане» тощо). Образ поетеси у поемі «Ксенія Некрасова» від­творив Л. Кисельов. Окремі твори Н. українською мовою пере­клав Г. Прокопенко.