Некрасова Ксенія Олександрівна
НЕКРА́СОВА Ксенія Олександрівна (Некрасова Ксения Александровна; 18. 01. 1912, с. Ірбітські Вершини Перм. губ., нині Алтинай Свердлов. обл., РФ — 17. 02. 1958, Москва) — російська поетеса. Виховувалася у дит. будинку в Харкові. Навч. у Літ. інституті в Москві (1938–41). У довоєнні роки працювала на Донбасі. Дебютувала 1937 добіркою віршів у ж. «Октябрь». 1941–44 — в евакуації в Киргизстані, 1943 у Ташкенті познайомилася з А. Ахматовою, яка високо оцінила її талант. Після 1944 мешкала переважно в Москві. Поезії Н. відзначаються глибокою людяністю, оригін. світобаченням і лаконізмом, природністю інтонації. Вона постійно зверталася до укр. тем, мотивів, образів, лексики (вірш «Украинка», поема «На баштане» тощо). Образ поетеси у поемі «Ксенія Некрасова» відтворив Л. Кисельов. Окремі твори Н. українською мовою переклав Г. Прокопенко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Ночь на баштане. Москва, 1955; А земля наша прекрасна! Москва, 1958; 1960; Стихи. Москва, 1973; Мои стихи. Москва, 1976; Судьба. Москва, 1981; Я часть Руси. Челябинск, 1986; Ксения Некрасова: Сб. Москва, 1995; В деревянной сказке. Москва, 1999; На нашем белом свете. Екатеринбург, 2002; укр. перекл. — Російська осінь // Прапор. 1982. № 12.
Рекомендована література
- Быков Л. С нами на одной земле // Урал. 1982. № 1;
- Ксения Александровна Некрасова (1912–1958): Библиогр. указ. Шадринск, 2004;
- Бухарова И. Г. Странница: о судьбе и поэзии Ксении Некрасовой. Иркутск, 2006.