Некрашевич Степан Михайлович
НЕКРАШЕ́ВИЧ Степан Михайлович (Некрашэвіч Сцяпан Міхайлавіч; 26. 04(08. 05). 1883, с. Данилівка Бобруй. пов. Мінської губ., нині Гомел. обл., Білорусь — 20. 12. 1937, Мінськ) — білоруський мовознавець. Акад. Білорус. АН (1928). Закін. учител. семінарію в м. Паневеж (нині Паневежис, Литва, 1908), Вілен. учител. інститут (1913). Учителював. Учасник 1-ї світової війни. Від 1917 жив в Одесі. Після проголошення Білорус. Нар. Респ. у 1918 — представник її уряду на Пд. України. Навч. в Одес. вищому міжнар. інституті, працював зав. білорус. секції при губерн. відділі нар. освіти, який на поч. 1918 навч. року відкрив 30 початк. білорус. шкіл і білорус. гімназію для дітей біженців з прифронт. р-нів Білорусі. 1920 переїхав до Мінська, працював у Нар. комісаріаті освіти Білорус. РСР. 1922–25 — директор, 1926–28 — голова відділу гуманіт. наук та словник. комісії Інституту білорус. культури; водночас від 1923 викладав у Білорус. університеті. Після реорганізації 1928 Інституту білорус. культури в Академію наук — віце-президент Білорус. АН, водночас від 1929 — директор Інституту мовознавства Білорус. АН, голова комісії з укладання словника живої білорус. мови та правопис. комісії. Від 1928 — голова Головнауки при Нар. комісаріаті освіти Білорус. РСР. 21 липня 1930 заарешт. у справі «Спілки визволення Білорусі», 10 квітня 1931 засудж. до 5-ти р. заслання у м. Сарапул (Удмуртія, РФ); 1936 термін заслання збільшено на 2 р. У листопаді 1937 заарешт. знову, 19 грудня того ж року засудж. до розстрілу. Наукові дослідження: діалектологія, лексикографія, правопис, історія білорус. мови. Розробив теор. основи і принципи створення діалектол. словників білорус. мови. Разом з М. Байковим уклав «Беларуска-расійскі слоўнік» (1925) та «Расійска-беларускі слоўнік» (1928), з П. Бузуком розробив «Праграму для збірання асаблівасцей беларускіх гаворак і гаворак, пераходных да суседніх моў» (1927). Автор «Беларускага лемантара» (1922), шкіл. читанки «Роднае слова» (1923), співавтор букваря для ліквідації неписьменності серед дорослих «Наша сіла — ніва і машына» (1925; усі — Мінськ). 1957 реабіліт. за другим вироком, 1988 — за першим вироком, 1978 відновлений у званні академіка. У рідному селі встановлено пам’ятний знак Н., у Мінську його ім’ям названо вулицю.
Пр.: Становішча культурна-асветных устаноў на Беларусі пры НЭПе // Беларусь: Нарысы гісторыі, эканомікі, культур. і рэв. руху. Мінск, 1924; Да пытання аб укладанні слоўніка жывой беларускай мовы // Полымя. 1925. № 5; Аб пашырэнні акання на чужаземныя словы // Там само. 1926. № 5; Сучасны стан вывучэння беларускай мовы // Працы Акадэмічнай Канферэнцыі па рэформе беларускага правапісу і азбукі. Мінск, 1927; Да характарыстыкі беларускіх гаворак Парыцкага раёну. Мінск, 1929; Выбраныя навуковыя працы акадэміка С. М. Некрашэвіча: Да 120-годдзя з дня нараджэння. Мінск, 2004.
Літ.: Шчэрбін В. Ён мог стаць беларускім Далем // Роднае слова. 1995. № 2; Іофэ Э. Першы старшыня Інбелкульту // Спадчына. 1995. № 6; Жураўскі А. І. Сцяпан Міхайлавіч Некрашэвіч (Да 120-годдзя з дня нараджэння.) // Беларуская лінгвістыка. 2004. Вып. 54.
Г. П. Півторак
Основні праці
Становішча культурна-асветных устаноў на Беларусі пры НЭПе // Беларусь: Нарысы гісторыі, эканомікі, культур. і рэв. руху. Мінск, 1924; Да пытання аб укладанні слоўніка жывой беларускай мовы // Полымя. 1925. № 5; Аб пашырэнні акання на чужаземныя словы // Там само. 1926. № 5; Сучасны стан вывучэння беларускай мовы // Працы Акадэмічнай Канферэнцыі па рэформе беларускага правапісу і азбукі. Мінск, 1927; Да характарыстыкі беларускіх гаворак Парыцкага раёну. Мінск, 1929; Выбраныя навуковыя працы акадэміка С. М. Некрашэвіча: Да 120-годдзя з дня нараджэння. Мінск, 2004.
Рекомендована література
- Шчэрбін В. Ён мог стаць беларускім Далем // Роднае слова. 1995. № 2;
- Іофэ Э. Першы старшыня Інбелкульту // Спадчына. 1995. № 6;
- Жураўскі А. І. Сцяпан Міхайлавіч Некрашэвіч (Да 120-годдзя з дня нараджэння.) // Беларуская лінгвістыка. 2004. Вып. 54.
Г. П. Півторак
Людина 
