Некроценоз
Визначення і загальна характеристика
НЕКРОЦЕНО́З (від грец. υεκρός — мертвий і ...ценоз) — скупчення залишків мертвих організмів на будь-якій ділянці поверхні суходолу, дна або в товщі води у континентальному чи морському басейні. За твердженням австр. вченого Г. Ґамса, автором терміна є Ф. Штейнекке. Г. Ґамс також підкреслював різницю між Н. і танатоценозом. У малих озер. басейнах і болотах найчастіше має місце тільки Н. На думку рос. палеонтолога Б. Яніна, осн. відмінністю Н. є повний збіг умов життя організмів і їхніх похованих посмерт. залишків. Грузин. палеонтолог Л. Давіташвілі запропонував використовувати термін в більш широкому сенсі: «Н. — скупчення залишків мертвих організмів безвідносно до причин, часу та місця загибелі окремих особин». Термін «Н.» вживають під час актуопалеонтол. (актуотафономіч.) досліджень тільки до сучас. організмів. Його значення часто помилково ототожнюють зі значенням терміна «ориктоценоз». Також некорект. є синонімізація Н. з ліптоценозом. Н. є одним з окремих випадків останнього.