Новиков Юрій Федорович

Визначення і загальна характеристика

НО́ВИКОВ Юрій Федорович (30. 04. 1930, Миколаїв — 25. 07. 2002, Запоріжжя) — фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування, механізації тваринництва та історії техніки. Доктор технічних наук (1973), професор (1976), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1978) та УААН (1991). Закін. Ростов. інститут с.-г. машинобудування (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1952). Працював у ВНДІ с.-г. машинобудування (Москва, 1952–57); Ворошиловгр. с.-г. інституті (нині Луганськ, 1957–58); Новочеркас. зоовет. інституті (РФ, 1958–60); НДІ технології машинобудування (м. Ростов-на-Дону, 1960–62); Ростов. інституті с.-г. машинобудування (1962–74); заст. дир. з наукової роботи (1974–77), дир. (1977–86), завідувач відділу технології і механізації виробництва корм. і харч. білка з рослин. тканин (1986–88) Центр. НДПТІ механізації і електрифікації тваринництва Пд. зони СРСР (нині Інститут механізації тваринництва НААНУ); дир. Центр. н.-д. лаб. комплексної переробки рослин. сировини (1988–99; обидві — Запоріжжя); від 1999 — проф.-консультант Запоріз. університету. Наук. діяльність у галузі механізації с. господарства, с.-г. біотехнології та екології. Розробляв одну з найактуальніших проблем — мех. збезводнення кормів із побіч. одержанням білк. вітамін. кормів. Заклав теор. і практ. основи мех. фракціонування маси зелених рослин на волокнисту й рідку фракцію з наступ. виділенням з останньої білк. концентрату. Працюючи на стику суміж. наук — анатомії рослин, біохімії та зоотехнії, з одного боку, та приклад. техніки — з ін., Н. заклав основи принципово нової технології кормодобування, а в перспективі — й нової ефектив. технології виробництва харч. білка. Довів, що білок, який міститься в клітк. соку будь-якої зеленої рослини, практично стереотипний і практично нічим не відрізняється від тваринного. За його безпосеред. участі створ. комплект нових машин для приготування на фермах кормів для великої рогатої худоби, розроблені проекти кормоцехів та ін. Розвинув раніше практично не застосовуваний у с.-г. механіці істор.-тех. метод дослідж., зокрема вивчав складну й актуальну нині проблему взаємодії людини та природи в системі «людина — машина (технологія) — земля». Систем. аналіз технології та техніки с.-г. виробництва в їхньому істор. розвитку, проведений Н., показав, що можна забезпечити подальше швидке зростання виробництва продуктів харчування без знач. погіршення довкілля. Значну увагу приділяв підготовці наук. кадрів, пропаганді тех. знань та популяризації досягнень науки й техніки серед молоді з проблем охорони ґрунтів і довкілля, розвитку тваринництва тощо. Низку його наук.-популяр. книг перекладено франц., нім., словац., болгар. й араб. мовами.

Завантажити статтю