КО́ВЖУН Павло Максимович (псевд.: Марія Пеньковська, Половчанський М., Тамарин П., Фосняк К., Холмищанин; 03(15). 10. 1896, с. Костюшки Овруц. пов. Волин. губ., нині с. Велика Фосня Овруц. р-ну Житомир. обл. — 15. 05. 1939, Львів) — живописець, графік, мистецтво­знавець. Учасник 1-ї світової війни. У Києві закін. художнє училище (1915), навч. в Укр. АМ (1919–20; майстерня Г. Нарбута). Від­тоді — у Галичині. 1920 — ред. ж. «Їжак» (Станіслав, нині Івано-Франківськ). 1922 пере­їхав до Львова. Ред. г. «Назу­стріч» (1927), ж. «Мистецтво» (1932–36). У 1931 — подорож до Франції, Італії, 1937 — до Берліна (ви­ступав із лекціями в Укр. наук. ін­ституті). Учасник міських, між­народних художніх ви­ставок від 1913. Роз­писав понад 10 церков у Галичині, зал у Львів. богослов. академії. Створив низку знаків для львів. видавництв (1921–25). Спів­засн. 1-го Київ. футурист. мист. гуртка, Гуртка діячів укр. мистецтва (1922–26) та Асоц. незалеж. укр. мистців (1931–39) у Львові. Автор роз­ділу «Окраса книжки й поясне­н­ня вінєм» у кн. «Пражерело українського релігійного світо­гляду» К. Сосенка (Л., 1923), ст. «Неопубліковані праці Г. Нарбута» // «Нові шляхи», 1929, № 1. Уклав каталог «Василь Крижанівський. Акварель. Гуаш. Темпера. Олія. Рисунки. Декоративні проекти» (Л., 1930). На гол. корпусі Калус. училища культури (Івано-Фр. обл.) К. встановлено мемор. дошку.