Ковжун Павло Максимович
КО́ВЖУН Павло Максимович (псевд.: Марія Пеньковська, Половчанський М., Тамарин П., Фосняк К., Холмищанин; 03(15). 10. 1896, с. Костюшки Овруц. пов. Волин. губ., нині с. Велика Фосня Овруц. р-ну Житомир. обл. — 15. 05. 1939, Львів) — живописець, графік, мистецтвознавець. Учасник 1-ї світової війни. У Києві закін. художнє училище (1915), навч. в Укр. АМ (1919–20; майстерня Г. Нарбута). Відтоді — у Галичині. 1920 — ред. ж. «Їжак» (Станіслав, нині Івано-Франківськ). 1922 переїхав до Львова. Ред. г. «Назустріч» (1927), ж. «Мистецтво» (1932–36). У 1931 — подорож до Франції, Італії, 1937 — до Берліна (виступав із лекціями в Укр. наук. інституті). Учасник міських, міжнародних художніх виставок від 1913. Розписав понад 10 церков у Галичині, зал у Львів. богослов. академії. Створив низку знаків для львів. видавництв (1921–25). Співзасн. 1-го Київ. футурист. мист. гуртка, Гуртка діячів укр. мистецтва (1922–26) та Асоц. незалеж. укр. мистців (1931–39) у Львові. Автор розділу «Окраса книжки й пояснення вінєм» у кн. «Пражерело українського релігійного світогляду» К. Сосенка (Л., 1923), ст. «Неопубліковані праці Г. Нарбута» // «Нові шляхи», 1929, № 1. Уклав каталог «Василь Крижанівський. Акварель. Гуаш. Темпера. Олія. Рисунки. Декоративні проекти» (Л., 1930). На гол. корпусі Калус. училища культури (Івано-Фр. обл.) К. встановлено мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Сільські хати», «Бориславський мотив» (обидва — 1920-і рр.), «Дзвіниця» (1923), «Зимовий сад» (1926; 1935); обкладинки — до кн. «Великий шум» (1922), «Як Юра Шикманюк брив Черемош» (1923), «Лис Микита» і зб. «Казки» І. Франка, «Соняшний промінь» Б. Грінченка, «Тайна танцю» В. Бобринського, «Оповідання Південного моря» Дж. Лондона, календаря товариства «Просвіта» на 1924 р., альманаху «Золоті ворота» (усі — 1923), «Календаря безжурних хвилин “Веселка”» (1925), ж. «Культура», пісенника «Трембіта» (обидва — 1927), «На святого Миколая» І. Малицької; екслібриси — М. Обідного, С. Семчука (обидва — 1923), О. Петрійчука, В. Мудрого, В. Дорошенка, М. Рудницького, К. Гриневича (усі — 1925), Т. Бардаха (1926), М. Матисака (1927), М. Семенка (1929), М. Музики (1930), митрополита Андрея Шептицького (1930-і рр.), І. Кедрина, С. Гординського (обидва — 1931), Р. Пашківського (1932), М. Терлецької (1933), Є. Храпливого (1934); проект плаката до 1-го конгресу укр. інж. (1932); знак архієпарх. ради катол. акції Укр. мужеської молоді (1934).
Рекомендована література
- Голубець М. Українська графіка (З приводу появи «Графіки» П. Ковжуна) // Діло. 1924. № 135;
- Гординський С. Павло Ковжун: 1896–1939. Краків; Л., 1943;
- Білокінь С. Многоцвіття Павла Ковжуна // Вітчизна. 1988. № 6;
- Павло Ковжун: Каталог виставки. Л., 1991;
- Кіс-Федорук О. Павло Ковжун — людина і митець // КС. 2001. № 5;
- Яців Р. Графіка Павла Ковжуна у виданнях творів Івана Франка // Вісн. Львів. університету. Сер. Мистецтво. 2006. Вип. 6;
- Павло Ковжун. Творча спадщина: Мат., бібліогр. довід. Л., 2010.
Фотоілюстрації
Людина 
