Новиков Михайло Олексійович
Визначення і загальна характеристика
НО́ВИКОВ Михайло Олексійович (19. 02. 1916, с. Біловодськ Старобіл. пов. Харків. губ., нині смт Луган. обл. — 18. 03. 2008, м. Таганрог Ростов. обл., РФ) — живописець, графік. Член СХ СРСР (1945). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ростов. художнє училище (1939). Після демобілізації мешкав у Таганрозі. У грудні 1945 взяв активну участь у створенні худож. майстерень «ТагИзо». Багаторіч. голова Товариства художників при худож. майстернях. Основні галузі — живопис, графіка. Працював у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета, сюжетно-темат. композиції. Незважаючи на колоритність полотен Н., їхня заг. сірувато-блакитна або вохристо-лілова гама стримана, спокійна, навіть червоний колір, немов розчинений світлом, без надмірної яскравості. У портретах точно, з особл. емоц. силою передано найтонші порухи людської душі. Більшість картин виконав у техніці пастелі. Учасник обл., зонал. і пересув. виставок Пд. Росії від 1946. Персон. — у Ростові-на-Дону (2007). Окремі роботи зберігаються в Біловод. краєзн. музеї, «Галереї Крилова» (Москва), Музеї сучас. образотвор. мистецтва (Ростов-на-Дону), Таганроз. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Старий» (1938), «Антоніна» (1939), «Школярка» (1946), «За читанням книги» (1949), «Колгоспник» (1959), «Вид на гору Казбек» (1969), «Моя батьківщина» (1973), «Дорога» (1978), «Герой Радянського Союзу О. Новиков» (1985), «Академічна дача», «Річка Міус» (обидва — 1989), «Мержанівські пагорби» (1990), «В далині Таганрог» (1992), «Дорога до моря» (2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
