Новиков Євген Єрмолайович
НО́ВИКОВ Євген Єрмолайович (17. 02. 1926, м. Великі Луки, нині Псков. обл., РФ — 19. 11. 1994, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гірничий інженер-електромеханік. Доктор технічних наук (1976), професор (1981). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1948). Працював 1948–52 на комбінаті «Кузбасвугілля» (РФ); 1953–56 — на гірн.-добув. підприємствах Румунії; 1957–59 — на комбінаті «Тулавугілля» (РФ); 1962–91 — в Інституті геотех. механіки АН УРСР (Дніпропетровськ): 1967–70 — вчений секр., 1970–75 — завідувач відділу динаміки та міцності гірн. машин, 1975–91 — завідувач відділу фіз.-мех. основ гірн. транспорту. Здійснював дослідж., розроблення та удосконалення засобів рудник. транспорту. Розробив методи визначення динаміч. навантажень, що діють на шахт. рухомий склад, елементи рейк. шляху, осн. вузли стрічк. і скребк. конвеєрів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Введение в теорию динамики горно-транспортных машин. К., 1978; Динамика и прочность шахтных транспортных средств. К., 1983; Теория ленточных конвейеров для крупнокусковых горных пород. К., 1983; Задачи технической диагностики ленточных конвейеров // Надежность горных машин: Сб. науч. тр. К., 1989; Системы подземного транспорта рудных шахт. К., 1992 (усі — співавт.).