Новиков Володимир Іванович
Визначення і загальна характеристика
НО́ВИКОВ Володимир Іванович (04. 10. 1917, м. Гайсин Поділ. губ., нині Вінн. обл. — 27. 03. 1992, Київ) — фахівець у галузі електрозварювання. Кандидат технічних наук (1954). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1947). Відтоді працював у Інституті електрозварювання АН УРСР (Київ). Був одним із учнів Є. Патона. Досліджував конструктивну міцність та розробляв інж. методи розрахунку звар. з’єднань у металоконструкціях з труб. Брав безпосередню участь у спорудженні газопроводу Дашава–Київ, створенні високих башт-труб для низки потуж. ДРЕС, простор. башт. споруд, зокрема телевіз. веж у Ленінграді (нині С.-Петербург), Єревані та Тбілісі. Під час спорудження вежі Київ. телецентру Н. вперше використав разом із високоміц. сталлю безпосереднє з’єднання труб. елементів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Статическая прочность сварных соединений из малоуглеродистой стали. К., 1951 (співавт.); О мерах повышения статической прочности сварных соединений, работающих при низких температурах // АС. 1956. № 1; Рациональные конструкции некоторых сварных соединений и узлов трубчатых элементов // Проектирование свар. конструкций: Сб. науч. тр. К., 1965 (співавт.); Прочность гнутых профилей из низкоуглеродистой стали // АС. 1967. № 5 (співавт.); Сварные конструкции: Курс лекций для специалистов-сварщиков из развивающихся стран. К., 1976; Festigkeitsuntersuchungen und die berechnung von geschweissten rohrknoten bei statischer beansprruchung // ZIS Mitteilungen. 1985. Bd. 27, № 2 (співавт.).