Новиков Анатолій Григорович
НО́ВИКОВ Анатолій Григорович (05. 07. 1927, м. Костянтинівка, нині Донец. обл. — 26. 01. 2017, Сімферополь) — актор, режисер. Народний артист УРСР (1984), академік НАМУ (2009). Державна премія СРСР (1977). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1995, 2002, 2006). Закін. Держ. інститут театр. мистецтва (1958; викл. Д. Орлов) та Вищі реж. курси (1963; викл. М. Охлопков) у Москві. Працював у Донец. (1945–59), Читин. (1959–61), Саратов. (1961–62), Липец. (1963–65), Брян. (1965–70), Перм. (1970–72; усі — РФ) драм. театрах. У 1972–2017 — ген. дир., худож. кер. Крим. рос. драм. театру ім. М. Горького (Сімферополь). Актор. роботи М. вирізнялися психол. аналізом, інтелектуал. наповненістю; постановки — монументальністю та узагальненими формами.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Арбенін («Маскарад» М. Лермонтова), Астров, Вершинін («Дядя Ваня», «Три сестри» А. Чехова), Ленін («Далі... Далі... Далі» М. Шатрова), Воланд («Майстер і Маргарита» М. Булгакова), Президент («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Каренін («Анна Кареніна» за Л. Толстим).
- Основні вистави
- «Цар Федір Іоаннович» О. Толстого (1972), «Останні» М. Горького (1973), «Дядя Ваня» (1980), «Три сестри» (1981), «Чайка» (1982; усі — А. Чехова); «Майстер і Маргарита» М. Булгакова (1981, 1997), «Ревізор» М. Гоголя (1983, 1999), «Річард ІІІ» В. Шекспіра (1992), «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1997), «Поминальна молитва» Г. Горіна (1999), «Леді Макбет Мценського повіту» за М. Лєсковим (2000), «Вовки та вівці» (2004), «Такі люди нам не потрібні» (2007; обидві — О. Островського), «Афінські вечори» П. Гладиліна (2009), «Вчитель танців» Лопе де Веґи (2010).
Рекомендована література
- Криштоф Е. Большому кораблю // Берега Тавриды. 1997. № 2–3;
- Коломиец Р. Г. Анатолий Новиков. Прогулки с Командором. Сф., 2003;
- Його ж. Анатолій Новиков (До 75-річчя від дня народж.) // Мист. обрії’2001–02: Альм. К., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
