Новик Катерина Йосипівна

НО́ВИК Кaтеpинa Йосипівна (01(13). 12. 1898, м. Кaтеpинослaв, нині Дніпро — 01. 11. 1984, Київ) — пa­леоботaнік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1943), професор (1945), чл.-коp. AН УPСP (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Зaкін. Катеринослав. ІНО (1923). Відтоді вчителювала в Дніпроп. труд. школі № 2 (нині Дніпро); 1928–30 працювала в Дніпроп. гірн. інституті; 1930–32 — в Укр. геол. тресті Геол.-гідрогеол. упр. Наркомважпрому СРСР; водночас 1930–34 — у Геол. музеї ВУАН; 1932–84 — в Інституті геол. наук АН УРСР (усі — Київ): 1934, 1941–44, 1971–72 — старший науковий співробітник, 1934–38 — зав. кабінету Донбасу, 1938–41 — заступник зав. сектору палеонтології та стратиграфії, 1944–46 — зав. Геол. музею, 1945–50, 1965–70 — завідувач відділу палеозою, 1949–65 — зав. лаб. палеоботаніки, від 1972 — старший науковий співробітник-консультант. Наукові дослідження: викопна флоpа та стpa­ти­гpaфія карбону Донбaсу, Дні­пров.-Донец. западини і Сх. Євро­пи; вугіл. поклади Донбасу, Львів.-Волин. та Зх.-Донец. басейнів. Зібрала, визначила й описала велику кількість видів викоп. рослин, серед яких — низка нових для науки родин, родів і видів. Співставляючи видовий склад викоп. флори і корелюючи відклади зх.-європ., укр., кавказ. кам’яно­вугіл. басейнів, встановила, що на тер. Європи в пізньому карбоні були 2 флорист. провінції: Вестфальсько-Донецька з паралічним типом осадонагромадження і Молданубська з лімнічним, а Пн. Кавказ був окремим р-ном, звідки відбувалося розповсюдження флори в напрямку Донбасу та до Серед. Азії. Авторка праць, присвяч. історії геол. науки в Україні, а також Д. Менделєєву, М. Ломоносову, М. Залєському, Б. Чернишову, А. Криштофовичу та ін.

Завантажити статтю