Ковика-Алієв Сергій Якович

КОВИ́КА-АЛІ́ЄВ Сергій Якович (29. 10. 1956, с. Бабайківка Царичан. р-ну Дніпроп. обл.) — графік. Обл. літ.-художня премія ім. В. Підмогильного (2006). Закін. Моск. полігр. інститут (1988; майстерня М. Митурича). Працював 1978–80 художником-оформлювачем Дніпроп. трубопрокат. заводу; на творчій роботі; від 2006 — викладач живопису, малюнку та композиції каф. дизайну Київ. університету культури та мистецтв. Основні галузі — дизайн книги, станк. графіка (гравюра на дереві), живопис, скульптура (в камені, залізі, дереві), фотографія. Учасник міських, обл. худож. виставок від 2001. Персон. — у м. Загорськ (Моск. обл., 1986), Дніпропетровську (2001, 2006, 2008). Оформив кн. «Любій малечі про цікаві речі» (1999), «Листи на світанку: Епістолярна спадщина, документи, фотографії» І. Сокульського (2001, кн. 1–2), «Слово про письменників та літературу Придніпров’я», «Наївне та народне малярство Придніпров’я» (обидві — 2005), «Шевченкіана Придніпров’я», «І поліг наш народ, наче скошене жито... Голодомор на Дніпропетровщині 1932–1933 рр.», «Народні казки Придніпров’я» (усі — 2008), «Сяєво Жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я» (2009), «Трьомсин-Богатир: Українські народні казки Нижньої Наддніпрянщини» (2011; усі — Дніпропетровськ); а також книги літ. серій: «Українська класика», «Світло Світогляду», «In Corpore», «До джерел» (К., 2007–09). Розробив дизайн ж. «Пороги», «Січеслав» (обидва — Дніпропетровськ), «Хроніка–2000» (Київ). Окремі роботи зберігаються у Загор. музеї іграшки народів СРСР, Дніпроп. худож. та істор. музеях.

Тв.: графічні серії — «Українські народні балади» (1987), «Жебраки» (1989–91), «Старе місто» (1991), «Брама» (1991–92), «Мати з дитиною» (1993–94), «На Дніпрі» (1995); скульптура — свічники «Одинці» (1992–93); серії — «Птахи», «Комахи» (обидві — 1992–2000).

Літ.: Степовичка Л. Н. Балада про неформала Сергійка // Січеслав. 2006. № 4(10); Лобода В. Сергій Алієв-Ковика: «Зішліть молитву на руїни…» // Музей. провулок. 2008. № 3(11).

Л. Н. Степовичка

Основні твори

графічні серії — «Українські народні балади» (1987), «Жебраки» (1989–91), «Старе місто» (1991), «Брама» (1991–92), «Мати з дитиною» (1993–94), «На Дніпрі» (1995); скульптура — свічники «Одинці» (1992–93); серії — «Птахи», «Комахи» (обидві — 1992–2000).