Новий Південний Велс

Визначення і загальна характеристика

НОВИ́Й ПІВДЕ́ННИЙ ВЕЛС (англ. New South Wales) — штат у південно-східній частині Австралії. Межує зі шт. Квінсленд на Пн., Південна Австралія на Зх. та Вік­торія на Пд. На Сх. омивається Тасмановим морем. Площа 801,5 тис. км². Насел. 8,164 млн осіб (2020). Адм. центр — Сідней (5,312 млн осіб, 2019). З Пд. на Пн. уздовж узбережжя простягається Великий Вододіл. хребет, або Австрал. Альпи (найвища вершина — г. Косцюшко), а далі на Зх. — напівпустелі. Клімат на узбережжі м’який, субтропіч., на Пн. і Зх. — тропічний. Корисні копалини: кам’яне вугілля, срібло, мідь, цинк, олово. Розвинена пром-сть (металург., хім., маш.-буд., харчова). Є низка великих портів. 1770 під час подорожі уздовж сх. узбережжя Австралії англ. мореплавець Дж. Кук назвав цю тер. Н. П. В. Від 1788 — британ. колонія для поселення ув’яз­не­них; від 1901 — штат Австралії. У 20 ст. почали прибувати іммігранти із Зх. та Пд. Європи, а після 2-ї світової вій­ни — зі Сх. Європи, зокрема бл. 10 тис. українців, які спочатку перебували у тимчас. переселен. таборах, а згодом перебралися на постійне місце проживання до більших пром. міст — Сіднея, Вуллонґонґу, Ньюкасла тощо. 1949 у Сіднеї під керівництвом Є.-Ю. Пеленського організовано Раду Укр. громади Н. П. В. (РУГ НПВ) — координац. установу укр. громад. До кін. 1950 виникли осередки в Бетгерсті, Ґреті, Чулорі і Ньюкаслі. 1950 обрано новий склад Ради, яку очолив С. Яськевич. Засн. ще 2 відділи Укр. громади — в Тіролі і Квінбієні. 1952 С. Яськевича на посаді голови змінив К. Білинсь­кий. 1953 нові відділи з’явилися в Бенкставні, Блектавні і Кабраматті. Було придбано Нар. дім у Редферні (передмістя Сіднея). Після обрання головою РУГ НПВ А. Кордовського виникли певні непорозуміння між Укр. громадою в Сіднеї та РУГ НПВ. Наступ. з’їзд у квітні 1954 (головою обрано Р. Драґана) припинив діяльність управи сідней. відділу. Засн. відділ Укр. громади в Горнсбі. 1955 головою РУГ НПВ обрано С.-Ю. Ванчицького, згодом — Ю. Новосільського, Є. Кравчука. 1950-і pp. були позначені деяким послабленням діяльності РУГ НПВ, а також боротьбою за впливи окремих політ. середовищ. На цьому тлі відбулося відокремлення доволі великої громади в Кабраматті. На той час припадає й реорганізація структури РУГ НПВ. 1957 головою обрано Р. Драґана; тоді ж затв. новий централіз. статут на кооп. основі. 1958 формально ліквідовано РУГ НПВ і створ. нову організацію — Укр. громаду Н. П. В. (УГ НПВ). Водночас було придбано новий Нар. дім у Лідкомбі (передмістя Сіднея). Провід УГ НПВ очолювали послідовно С.-Ю. Ванчицький, Т. Суховерський, С. Яськевич, В. Островський. Відбулася ще спроба об’єднати ті громади, які відмежувалися від централі (Кабраматта, Сефтон, Сент-Меріс). У 1960-х pp. УГ НПВ нараховувала 760 чл., згуртованих у 9-ти місц. громадах; домінувала філія в Сіднеї, що призвело до внутр. непорозумінь і конфліктів. Громада також почала переживати кризу проводу і типову для діаспор. спільнот кризу поколінь. Однак, попри все, було зроблено дуже багато для організації розпорошених осередків та консолідації різних релігій, а також для популяризації укр. культури (виставки нар. мистецтва, фестивалі, відзначення нац. свят, річниці голоду в Україні тощо). З ініціативи УГ НПВ створ. Об’єднану раду нац. організацій, що складалася з представників народів Сх. Європи. 1963 УГ НПВ змінила назву на Об’єдн. укр. громад Н. П. В. 1986 у штаті мешкало бл. 10 тис. українців (зокрема й мішаного походження). Після здобуття Україною незалежності відродилися зв’язки з її діаспорою в Н. П. В. 2000 відкрито Ген. консульство України у Сіднеї, яке переформатовано 2003 у Посольство України в Канберрі. Натомість 2017 відкрито Почесне консульство України в Сіднеї. 1994 у Сіднеї укладено «Угоду про співробітництво з питань збереження і розвитку української національної культури, в її різних видах, на спільну користь Україні й Австралії», що була підписана між Фундацією українознав. студій Австралії (ФУСА), Одес. наук. б-кою ім. М. Горького (Україна), б-кою Н. П. В. Це поки що єдиний міжнар., міждерж. і міжустанов. 3-річ. проект по збиранню та збереженню докум. історії укр. еміграції як складової частини багатої культур. історії Австралії і Н. П. В. Укр. бібліотекарів було запрошено для збирання, упорядкування, каталогування і надій. збереження матеріалів та документів з історії австрал. укр. еміграції.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю