Новий Олексинець
НОВИ́Й ОЛЕ́КСИНЕЦЬ — село Кременецького району Тернопільської області. 2020 у складі Башуків. сільс. ради зараховано до Лопушнен. громади. Н. О. знаходиться за 52 км від райцентру, 27 км від залізнич. ст. Збараж і 20 км від м. Почаїв Кременец. р-ну. Межує із землями с. Старий Олексинець Кременец. р-ну (на Сх.). За переписом насел. 2001, проживали 628 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Зборів–Почаїв. Уперше згадується у писем. джерелах 1568 під назвою Андріїв у зв’язку з отриманням Маґдебур. права. У документі було також зазначено, що поселення належало князю Андрію Вишневецькому. Через декілька років новий власник князь Олександр Чарторийський перейменував містечко на Олексинець. Після Люблін. унії 1569 навколишні землі відійшли від Великого князівства Литовського до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у складі Рос. імперії. Відтоді — містечко Кременец. пов. Волин. губ. 1870 було 178 дворів, проживали 650 осіб; наприкінці 19 ст. — відповідно 209 і 1321. Тоді ж була значна євр. громада. Багато мешканців займалося ремеслами та торгівлею. 1911 проживали 1,5 тис. осіб. До 1914 діяла митниця на рос.-австр. кордоні. Від поч. 1918 — під владою ЗУНР. 1920–39 — у складі Польщі. Адміністративно Н. О. належав до Кременец. пов. Волин. воєводства. До 1930-х рр. тут був палац у стилі ампір. У вересні 1939 на тер. краю увійшли рад. війська. Від того ж року — село Терноп. обл. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. Нині у Н. О. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; амбулаторія сімей. медицини. Збереглася дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1846). Поруч зведено новий муров. храм. Є також громада християн віри євангельської.
Рекомендована література
- Олексинець // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзн. слов. — від найдавніших часів до 1914 року). Т. 2. Вінніпег, 1986;
- Чернихівський Г. І. Кременеччина від давнини до сучасності. Кременець, 1999.