Новий Милятин

Визначення і загальна характеристика

НОВИ́Й МИЛЯ́ТИН — село Золочівського (до липня 2020 — Буського) ра­йону Львівсь­кої області. 2020 Милятин. сільс. раду, якій під­порядк. села Новий Ріпнів, Ріпнів, Старий Милятин., зараховано до Буської громади. Н. М. знаходиться за 45 км від обл. центру, 9 км від м. Буськ та 16 км від залізнич. ст. Красне. Площа 0,93 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 590 осіб; нині — 546 осіб; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях Київ–Чоп. Досліджено похова­н­ня культури шнур. кераміки, виявлено артефакти 7–11 ст. Поселе­н­ня під на­звою Милятин вперше згадується у писем. джерелах 1431. У 1578 за 2 км на Сх. від нього виникло нове поселе­н­ня, яке на­звали Н. М. Польс. король Стефан Баторій надав йому Маґдебур. право. У 18 ст. Н. М. був важливим осередком католиків, діяли лат. парафія, осередок ченців-камедулів, монастир кармелітів. 1747 сюди пере­несли чудо­твор. образ Ісуса Христа з Нового Ставу. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Згодом — село. 1884 мешкали 434 поляки та 23 українці. Від листопада 1918 — під владою ЗУНР. 1919–39 — знову у складі Польщі. Адміністративно Н. М. належав до Камʼянка-Струмилів. пов. Терноп. воєводства; був центром ґміни. У вересні 1939 на тер. краю уві­йшли рад. війська. Від­тоді — село Львів. обл.; 1940–44 — Дідилів. р-ну. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. 1944–59 — райцентр. У 2-й пол. 1960-х рр. проживали 475 осіб. Нині у Н. М. — заг.-осв. школа, дит. будинок «Від­крите серце»; Нар. дім, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: каплиця на честь пере­моги обʼ­єд­наних сил укр. козаків на чолі з геть­маном П. Сагайдачним і війська Речі Посполитої над ос­ман. армією в Хотин. битві 1621 (встановлено у 17 ст. за наказом польс. короля Яна ІІІ Собеського; з цегли у ви­гляді три­ярус. баш­ти; квадратна в плані, усі яруси з кожного боку прикрашено ароч. нішами), костел Воздвиже­н­ня Чесного Хреста (1771–91; збудовано у ви­гляді лат. хреста з однопрясловими квадратною апсидою та раменами транс­епту, двопрясловою навою з нартексом; по сторонах нави за аркадою роз­міщено каплиці (бічні нави), а з обох сторін апсиди — поверхові прибудови захристії та скарбниці; у фасад. мурі круглі сходи ведуть до муз. хору, горища; фасад роз­членований по горизонталі карнизами на 3 яруси, по вертикалі — пілястрами на 5 прясел, кількість яких зменшується з кожним ярусом; трипряслова середня частина є найнижчою, з обох сторін її нижнього ярусу пари тоскан. колон під­тримують ви­ступаючу частину антаблемента; верх. ярус завершено фронтоном; восьми­гран. барабан з невеликими вікнами з профільованим обрамле­н­ням декорований лізенами; купол увінчано восьмибіч. ліхтарем), корчма (18 ст.; одноповерх. барок. аустерія, зведена з цегли в формі літери Н.). Побл. села є сірководневе озеро з джерелом, вода у якому за лікув. властивостями не має аналогів в Україні.

С. М. Гриневич

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю