Новицький Володимир Станіславович

НОВИ́ЦЬКИЙ Володимир Станіславович (09. 09. 1947, с. Рисовата, нині Михайлючка Шепетів. р-ну Хмельн. обл.) — хімік. Доктор технічних наук (1990), професор (2002). Премія РМ СРСР (1983). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Закін. Дні­проп. хім.-технол. ін­ститут (нині Дні­про, 1970). Від 1977 працював у Держ. НДПІ метанолу та продуктів орган. синтезу (м. Сіверськодонецьк Луган. обл.): 1982–84 — зав. лаб. короз. дослідж. і контро­лю, 1984–91 — директор; від 1991 — за­ступник голови Держ. комітету хім. промисловості України; від 1992 — за­ступник, 1992–95 — 1-й заст. міністра Міністерства промисловості України; 1995–99 — за­ступник голови колегії Між­держ. екон. комітету СНД; 1999–2000 — голова Держ. ін­новац. фонду України; 2002–03 — радник Президента України; 2003–05 — за­ступник, 2007–10 — Міністр пром. політики України (усі — Київ). Головний редактор журналу «Хімічна промисловість України». Під керівництвом Н. роз­роблено і впроваджено пром. системи короз. конт­ролю та електрохім. захисту пром. обладна­н­ня.

Пр.: Контроль кор­розион­ного со­стояния промышлен­ного оборудования. Принципы организации, краткий обзор применяемых методов // ФХММ. 1986. № 3; Анодная защита технологического оборудования // Защита метал­лов. 1991. Т. 27. № 4 (спів­­авт.); Химический комплекс СНГ, основные направления сотрудничества // Агрохимбизнес. 1996. № 20 (спів­­авт.); Машиностроительный комплекс СНГ и про­блемы экономи­ческой политики // Вопр. экономики. 1996. № 11 (спів­­авт.); Кор­розион­ный контроль технологического оборудования. К., 2001 (спів­­авт.); Нова індустріалізація — реальний шанс для України. К., 2019.

Н. М. Зінатуліна

Завантажити статтю