Новицький Славко

НОВИ́ЦЬКИЙ Славко (Святослав Олександрович; 19. 10. 1934, містечко Торчин, нині смт Луцького р-ну Волин. обл. — 28. 11. 2019, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) — кінорежисер, продюсер, журналіст. Син Олександра (Новицького). 1940 разом із родиною емігрував до Польщі, згодом — до Австрії, Німеччини, Франції. Від 1950 — у Канаді. Закін. Коледж Пасадена (шт. Каліфорнія, США, 1958), кіномист. факультет Колумбій. університету (Нью-Йорк, 1964). Брав участь у театр. постановках, фільмах, у серіалах на телебаченні канад. мережі «Сі-Бі-Сі», згодом у телемережі «Сі-Бі-Ес» в Нью-Йорку. 1971 заснував фільм. компанію «Filmart Productions», де був реж., оператором, звукоінж., актором. Працював переважно над докум. фільмами, які демонстрував в Україні від 1990. Серед них — «Жнивові велетні Канади», «Вівці з дерева» (про різьбяра Я. Гніздовського), «Шевченко у Вашинґтоні» (1964, спільно з Ю. Тамарським, про відкриття пам’ятника Кобзареві, також представлені істор. постаті з укр. уряду 1918), «Писанка — великородне яйце України» (1977, купили Швеція, Бразилія та ін.), «Безсмертний образ» (1979, про створення Л. Молодожанином погруддя М. Лисенка), «Щоб дзвони дзвонили» (1972, про осередок УПЦ в США в Бавнд Бруці), «Жнива розпачу» (1984, про голодомор 1932–33 в Україні, де знімалися свідки; перший приз у номінації «істор.-політ. фільм» на Мкф докум. фільмів у Нью-Йорку), «Кермо долі» (1982, про внесок українців в амер. культуру). Знімався у кінострічках: «Через річку», «Закривавлена зграя» та ін. Від 1993 працював в укр. службі «Голосу Америки» як продюсер, диктор і репортер, був телеведучим програми «Вікно в Америку». Працював над фільмом про ікони (зокрема про волинські), про творчість іконописця Й. Кондзелевича, скульптора М. Черешньовсь­кого. На замовлення Укр.-канад. дослідно-докум. центру створив фільм «Між Гітлером і Сталіним: Україна у Другій світовій вій­ні» (2003), де різнобічно викладено історію України. Це «альтернативна» до провід. версії русистів та совєтологів історія боротьби українців за незалежну державу, розповідь про боротьбу проти сталінщини, про ГУЛАГи, репресії. Важливо, що тему коментують політологи та історики З. Бжезинсь­кий, Дж. Армстронґ, Р. Конквест, Н. Дейвіс, задіяно архівні матеріали, секретні документи, інтерв’ю з очевидцями, зокрема М. Куделею, який вижив у луцькій катівні, де НКВС стратив понад 2 тис. жертв. Є свідчення раввина Д. Кахане, якого врятував митрополит Андрей Шептицький. Закадр. текст у фільмі читав Дж. Паланс (Палагнюк). 1985 Н. висвячений на диякона Патріархом Київським і всієї України Мстиславом (Скрипником). 2000 отримав сан протодиякона.

Рекомендована література

1. Славко Новицький: «Про долю українців повинен знати світ». Бесіду вела Л. Брюховецька // Кіно-Театр. 2002. № 5;
   Google Scholar Internet
2. Гуртовий Г. Торчин — передзвін віків: Істор.-краєзн. нариси. Лц., 2003;
   Google Scholar Internet
3. Веретельник Р. Між Гітлером і Сталіним // Кіно-Театр. 2004. № 5.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю