НОВИ́ЦЬКИЙ Славко (Святослав Олександрович; 19. 10. 1934, містечко Торчин, нині смт Луцького р-ну Волин. обл. — 28. 11. 2019, м. Мін­неаполіс, шт. Мін­несота, США) — кінорежисер, продюсер, журналіст. Син Олександра (Новицького). 1940 разом із родиною емігрував до Польщі, згодом — до Австрії, Німеч­чини, Франції. Від 1950 — у Канаді. Закін. Коледж Пасадена (шт. Каліфорнія, США, 1958), кіномист. факультет Колумбій. університету (Нью-Йорк, 1964). Брав участь у театр. по­становках, фільмах, у серіалах на телебачен­ні канад. мережі «Сі-Бі-Сі», згодом у телемережі «Сі-Бі-Ес» в Нью-Йорку. 1971 заснував фільм. компанію «Filmart Productions», де був реж., оператором, звукоінж., актором. Працював пере­важно над докум. фільмами, які демонстрував в Україні від 1990. Серед них — «Жнивові велетні Канади», «Вівці з дерева» (про різьбяра Я. Гніздовського), «Шевченко у Вашинґтоні» (1964, спільно з Ю. Тамарським, про від­кри­т­тя памʼятника Кобзареві, також пред­ставлені істор. по­статі з укр. уряду 1918), «Писанка — великородне яйце України» (1977, купили Швеція, Бразилія та ін.), «Без­смертний образ» (1979, про створе­н­ня Л. Молодожанином погру­д­дя М. Лисенка), «Щоб дзвони дзвонили» (1972, про осередок УПЦ в США в Бавнд Бруці), «Жнива роз­пачу» (1984, про голодомор 1932–33 в Україні, де знімалися свідки; перший приз у номінації «істор.-політ. фільм» на Мкф докум. фільмів у Нью-Йорку), «Кермо долі» (1982, про внесок українців в амер. культуру). Знімався у кіно­стрічках: «Через річку», «Закривавлена зграя» та ін. Від 1993 працював в укр. службі «Голосу Америки» як продюсер, диктор і репортер, був телеведучим про­грами «Вікно в Америку». Працював над фільмом про ікони (зокрема про волинські), про творчість іконописця Й. Кондзелевича, скульптора М. Черешньовсь­кого. На замовле­н­ня Укр.-канад. дослідно-докум. центру створив фільм «Між Гітлером і Сталіним: Україна у Другій світовій вій­ні» (2003), де різнобічно викладено історію України. Це «альтернативна» до провід. версії русистів та совєтологів історія боротьби українців за незалежну державу, роз­повідь про боротьбу проти сталінщини, про ГУЛАГи, ре­пресії. Важливо, що тему коментують політологи та історики З. Бжезинсь­кий, Дж. Армстронґ, Р. Конквест, Н. Дейвіс, задіяно архівні матеріали, секретні документи, інтервʼю з очевидцями, зокрема М. Куделею, який вижив у луцькій катівні, де НКВС стратив понад 2 тис. жертв. Є свідче­н­ня рав­вина Д. Кахане, якого врятував митрополит Андрей Шептицький. Закадр. текст у фільмі читав Дж. Паланс (Палагнюк). 1985 Н. висвячений на диякона Патріархом Київським і всієї України Мстиславом (Скрипником). 2000 отримав сан протодиякона.