Розмір шрифту

A

Новиця село Калуського району

НОВИ́ЦЯ  — село Калуського району Івано-Франківської області. Наприкінці 2018 з Новиц. (підпорядк. с. Зелений Яр), Добровлян., Підмихайлів. (с. Бережниця) та Середньоугринів. (с. Старий Угринів) сільс. рад утвор. Новиц. сільс. об’єднану територ. громаду (82,43 км2), до якої 2020 зараховано Берлогів. і Завій. сільс. ради (нині тер. громади 144,4 км2). Н. знаходиться за 4 км від правого берега р. Лімниця (притока Дністра), побл. її рукава Урив, за 45 км від обл. центру та 7 км від райцентру. За переписом насел. 2001, проживали 3733 особи; переважно українці. Знайдено знаряддя праці доби бронзи. Н. — одне з найдавніших поселень Прикарпаття. Вперше згадується 1367 у грамоті польс. короля Казимира III, за якою місц. соляні копальні відійшли у власність бояринові-русину Вахну Тептюху з Тисмениці (нині місто Івано-Фр. обл.). На думку дослідників, задовго до цієї писем. фіксації Н. була містечком із замком, обведеним валами. Окрім солеваріння, жит. здавна займалися землеробством, скотарством і лісорозробленням. У 2-й пол. 14 ст. щорічно отримували бл. 200 бочок солі. Від кін. 14 ст. село належало Галиц. митрополії. У подальші часи ним почергово володіли багато феодалів. Значна кількість мешканців брала участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. 1672 побл. потоку Солонець (нині тер. с. Зелений Яр) відбулася битва новичан із татар. загоном. 1676 татари знову напали та зруйнували Н. У 2-й пол. 17 — на поч. 18 ст. тут значні земел. і лісові наділи мав єпископ Львівський і Галицький Йосип (Шумлянський). Від 1750 майже 100 р. село належало магнатам Чарторийським. У 2-й пол. 18 ст. у Н. виварювали 160–170 т солі. Після 1-го поділу Польщі 1772 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1790 закрито соляний промисел. Згодом оселилися перші нім. колоністи. 1820 тут 42 нім. родини мали по 16–20 моргів землі. У серед. 19 ст. відкрито початк. школу. Від 1854 Н. адміністративно належала до Калус. пов. 1880 проживали 2361 греко-католик та 21 римо-католик. Відтоді до 1890 із села до Німеччини, США, Канади та ін. країн емігрували 40 осіб. 1898 з ініціативи вчителя Й. Петрушевича засн. читальню «Просвіти». 1910 мешкали 3,2 тис. осіб. На фронтах 1-ї світової вій­ни загинули понад 60 воїнів-земляків. Унаслідок жорстоких боїв у селі згоріли понад 100 будинків та 2 церкви, загинуло багато мешканців. Від листопада 1918 — у складі ЗУНР, від 1919 — Польщі. 1920–39 — село Станіслав. воєводства. Н. була центром ґміни. 1929 на цвинтарі зведено церкву-каплицю Собору Пресвятої Богородиці, 1938 — школу (обидві будівлі збереглися донині) та церкву Преображення Господнього (була однією з найбільших дерев’яних споруд України та мала статус па­м’ятки архітектури місц. значення, 2018 згоріла). Станом на 1 січня 1939 проживали 3530 українців, 30 поляків, 30 німців і 30 євреїв. 18 вересня того ж року увійшли рад. війська. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1939 — село Станіслав. (від 1962 — Івано-Фр.) обл. У січні–листопаді 1940 — райцентр. Відтоді до 1959 — у складі Пререгін., від 1959 — Калус. р-нів. Від 1 липня 1941 до 28 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти розстріляли 63-х новичан і 12 надвірнян. оунівців. До серед. 1950-х рр. діяли загони ОУН–УПА. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Від 1996 охороняли ботан. заказник Новицька дубина (100 га, згодом втрачено). Є сквер. 2008 освячено муров. церкву Преображення Господнього. Встановлено статую Пресвятої Діви Марії, пам’ятник Т. Шевченку, насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
73297
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Новиця село Калуського району / М. М. Срібняк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-73297.

Novytsia selo Kaluskoho raionu / M. M. Sribniak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-73297.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору