Розмір шрифту

A

Нові Боровичі

НОВІ́ БОРО́ВИЧІ — село Корюківського (до липня 2020 — Сновського) ра­йону Чернігівської області. 2016 Новоборовиц. сільс. раду (під­порядк. с. Загребельна Слобода) при­єд­нано до Снов. міської обʼ­єд­наної територ. громади. Н. Б. знаходяться на правому березі р. Снов (притока Десни, бас. Дні­пра), в оточен­ні сосн. бору (звідси й назва), за кілька км від с. Старі Боровичі, 19 км від м. Сновськ. Площа 3,17 км2. За пере­писом насел. 2001, проживала 1001 особа; станом на 2019 — 929 осіб; пере­важно українці. Виявлено городище скіф. часів, городище та курган давньорус. періоду. Вперше згадуються у писем. джерелах кін. 17 ст. Власниками були черніг. полковники В. Борковсь­кий і П. Полуботок. На­прикінці 18 ст. ві­ді­йшли графам Милорадовичам. 1781–96 — у складі Черніг. намісництва; 1796–1802 — Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1781–1923 — Городнян. пов. Від 1782 — центр Новоборовиц. волості, частина сіл якої (зокрема й Єліне та Без­углівка), а також Н. Б. 1923 уві­йшли до Снов. р-ну. Від 1854 — містечко. У 19 ст. засн. цукр. і спирт. (працює донині) заводи. Мешканці за­ймалися чинбарст­вом, чоботарством, шорництвом, вироб­ляли вози та діжки. Чотири рази на рік збирали ярмарки. 1866 було 126 дворів, проживали 977 осіб; 1897 — від­повід­но 262 і 1496; 1913 — 318 і 1638. У 1891 зведено Успен. церкву. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від­тоді — село. 1923–25 — у складі Снов., 1925–30 — Черніг. округ; від 1932 — Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 1 вересня 1941 до 21 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяли партизан. загони. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 700 новоборовичан, з них 228 загинули. Встановлено памʼят­ники воїнам-землякам і воїнам-визволителям. 1988 мешкала 1141 особа. 1996 знято з обліку с-ще Коровне, що належало до Новоборовиц. сільс. ради. У Н. Б. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На тер. Новоборовиц. лісництва (6119 га; під­порядк. Корюків. лісгоспу) охороняють: заг.-держ. значе­н­ня — заказник Мох і памʼятку природи Гальський мох; місц. — заказники Білаші, Боровицьке, Карбунове, Мохове, Пʼятницьке, Ступак (усі — гідрол., болота). У селі та його околицях — частина гідрол. заказника місц. значе­н­ня Снов. Серед видат. уродженців — радіофізик М. Кокодій.

А. О. Сірий

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
73303
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
265
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 158
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 8
  • частка переходів (для позиції 6): 101.3% ★★★★☆
Бібліографічний опис:

Нові Боровичі / А. О. Сірий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-73303.

Novi Borovychi / A. O. Siryi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-73303.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору