Нові Боровичі
Визначення і загальна характеристика
НОВІ́ БОРО́ВИЧІ — село Корюківського (до липня 2020 — Сновського) району Чернігівської області. 2016 Новоборовиц. сільс. раду (підпорядк. с. Загребельна Слобода) приєднано до Снов. міської об’єднаної територ. громади. Н. Б. знаходяться на правому березі р. Снов (притока Десни, бас. Дніпра), в оточенні сосн. бору (звідси й назва), за кілька км від с. Старі Боровичі, 19 км від м. Сновськ. Площа 3,17 км2. За переписом насел. 2001, проживала 1001 особа; станом на 2019 — 929 осіб; переважно українці. Виявлено городище скіф. часів, городище та курган давньорус. періоду. Вперше згадуються у писем. джерелах кін. 17 ст. Власниками були черніг. полковники В. Борковський і П. Полуботок. Наприкінці 18 ст. відійшли графам Милорадовичам. 1781–96 — у складі Черніг. намісництва; 1796–1802 — Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1781–1923 — Городнян. пов. Від 1782 — центр Новоборовиц. волості, частина сіл якої (зокрема й Єліне та Безуглівка), а також Н. Б. 1923 увійшли до Снов. р-ну. Від 1854 — містечко. У 19 ст. засн. цукр. і спирт. (працює донині) заводи. Мешканці займалися чинбарством, чоботарством, шорництвом, виробляли вози та діжки. Чотири рази на рік збирали ярмарки. 1866 було 126 дворів, проживали 977 осіб; 1897 — відповідно 262 і 1496; 1913 — 318 і 1638. У 1891 зведено Успен. церкву. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді — село. 1923–25 — у складі Снов., 1925–30 — Черніг. округ; від 1932 — Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1 вересня 1941 до 21 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяли партизан. загони. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 700 новоборовичан, з них 228 загинули. Встановлено пам’ятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям. 1988 мешкала 1141 особа. 1996 знято з обліку с-ще Коровне, що належало до Новоборовиц. сільс. ради. У Н. Б. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На тер. Новоборовиц. лісництва (6119 га; підпорядк. Корюків. лісгоспу) охороняють: заг.-держ. значення — заказник Мох і пам’ятку природи Гальський мох; місц. — заказники Білаші, Боровицьке, Карбунове, Мохове, П’ятницьке, Ступак (усі — гідрол., болота). У селі та його околицях — частина гідрол. заказника місц. значення Снов. Серед видат. уродженців — радіофізик М. Кокодій.