НОВ́І Світлана Ігорівна (16. 01. 1934, Алма-Ата, нині Алмати — 11. 11. 2021, Київ) — кіно­оператор, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Премія ім. М. Ломоносова АН СРСР (1968). Член НСКінУ (1965). Закінчила Всесоюзний державний ін­ститут кінемато­графії (Мос­ква, 1958). Працювала на Свердловській студії кінохроніки (нині Єкатеринбург, РФ). 1960–94 — на студії «Київнаукфільм» (нині Національна кінематека України). Зняла стрічки: «Нашому тренеру» (1962; диплом та «Кришталевий кубок» Між­народного кінофестивалю спортивних фільмів, м. Кортіна-дʼАмпец­цо, Італія, 1963), «Зав­да­н­ня вирішує кібернетика» (1963), «Без­пека праці в хімічній лабораторії» (1964), «Як будується траулер», «Імпульсний реактор на швидких нейтронах», «Юрій Шумський», «Легенда про Карадаг» (усі — 1965), «Шлях до антиречовини» (1966; перша премія та диплом зонального огляду, Тбілісі, 1967), «Золота комора» (1967), «Роз­думи про хаос і гармонію» (1968), «Сільські силуети» (1969), «В цьому прекрасному і шаленому світі», «Кримські пейзажі», «Олександр Корнійчук» (усі — 1970), «Шосте почу­т­тя» (1974, спів­автор; почесний диплом 29-го Кон­гресу Між­народної асоціації наукового кіно, Амстердам, 1975), «Роз­повіді про науку» (1978; диплом 16-го Між­народного кінофестивалю, м. Пардубіце, Чехія, 1978; головний приз Між­народного кінофестивалю, Белґрад, 1980), «Здійсне­н­ня мрії. Корольов» (1980), «Памʼяті загиблих споруд» (1988), «А правда нас вільними зробить» (1990), «Українці. Любов» (1992), «Памʼятай про життя» (1993), «Грицеві писанки» (1995), «Тополя» (1996; обидві — спів­автор).