Нові Стрілища

НОВІ́ СТРІ́ЛИЩА – селище міського типу Львівського (до липня 2020 — Жидачівського) району Львівської області. 2015 з Новострілищан. селищ. (підпорядк. села Старі Стрілища, Лінія) та Баківців. (Квітневе, Закривець, Репехів, Трибоківці) й Кніселів. (Бертишів, Орішківці) сільс. рад утвор. Новострілищан. селищну об’єднану територ. громаду (71,9 км², 2758 осіб), що 2020 була зарахована до Бібр. громади. Н. С. знаходяться за 47 км від обл. центру та 18 км від залізнич. ст. Ходорів. Пл. 2,49 км². За переписом насел. 2001, проживали 938 осіб (складає 87,3 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 791 особа; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях нац. значення Мукачево–Львів. В околицях обстежено кургани 18–16 ст. до н. е. періоду культурно-істор. спільності шнур. кераміки (бойових сокир). Вперше згадуються в писем. джерелах 1513 як містечко Н. С., що виокремилося з поселення Стрілища. Здавна були розвинені торгівля, ремісництво та землеробство. Багато разів зазнавали спустошливих нападів татар. загонів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. С. відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). На австр. карті, укладеній у 18 ст., тут позначено дерев’яну фортецю. 1918 — під владою ЗУНР. 1919–39 — село Бібр. пов. Львів. воєводства Польщі. 1934–39 — центр ґміни. У міжвоєн. період зіграв значну роль у піднесенні нац. свідомості мешканців місц. осередок «Просвіти». У вересні 1939 увійшли рад. війська. До 1959 Н. С. належали до Дрогоб., відтоді — до Львів. обл. Від 1940 — смт. 1940–59 — райцентр. 1959–62 — у складі Ходорів., 1962–2020 — Жидачів., від 2020 — Львів. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до серпня 1944 — під нім. окупацією. Відтоді до серед. 1950-х рр. продовжувало збройну боротьбу оунів. підпілля. У грудні 1944 тут у бою з підрозділами НКВС загинув діяч УПА Д. Карпенко. Нині працюють підприємства харчової промисловості, розробляють поклади гіпсу та вапняку. Діють Новострілищан. ліцей з 2-ма філіями та 2-ма дошкіл. підрозділами; Палац культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Збереглися церква Успіння Пресвятої Богородиці (1932–37) і костел св. Антонія Падуанського. Встановлено пам’ятник Т. Шевченку та стелу Борцям за волю. Серед видат. уродженців — лікар, меценат К. Кебало, діяч ОУН–УПА М. Лебедь. З Н. С. пов’язані життя та діяльність лікаря Т. Гриневича.

Г. І. Козяр