Нові Стрілища
НОВІ́ СТРІ́ЛИЩА — селище міського типу Львівського (до липня 2020 — Жидачівського) району Львівської області. 2015 з Новострілищан. селищ. (підпорядк. села Старі Стрілища, Лінія) та Баківців. (Квітневе, Закривець, Репехів, Трибоківці) й Кніселів. (Бертишів, Орішківці) сільс. рад утвор. Новострілищан. селищну об’єднану територ. громаду (71,9 км2, 2758 осіб), що 2020 була зарахована до Бібр. громади. Н. С. знаходяться за 47 км від обл. центру та 18 км від залізнич. ст. Ходорів. Площа 2,49 км2. За переписом насел. 2001, проживали 938 осіб (складає 87,3 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 791 особа; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях нац. значення Мукачево–Львів. В околицях обстежено кургани 18–16 ст. до н. е. періоду культурно-істор. спільності шнур. кераміки (бойових сокир). Вперше згадуються в писем. джерелах 1513 як містечко Н. С., що виокремилося з поселення Стрілища. Здавна були розвинені торгівля, ремісництво та землеробство. Багато разів зазнавали спустошливих нападів татар. загонів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. С. відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). На австр. карті, укладеній у 18 ст., тут позначено дерев’яну фортецю. 1918 — під владою ЗУНР. 1919–39 — село Бібр. пов. Львів. воєводства Польщі. 1934–39 — центр ґміни. У міжвоєн. період зіграв значну роль у піднесенні нац. свідомості мешканців місц. осередок «Просвіти». У вересні 1939 увійшли рад. війська. До 1959 Н. С. належали до Дрогоб., відтоді — до Львів. обл. Від 1940 — смт. 1940–59 — райцентр. 1959–62 — у складі Ходорів., 1962–2020 — Жидачів., від 2020 — Львів. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до серпня 1944 — під нім. окупацією. Відтоді до серед. 1950-х рр. продовжувало збройну боротьбу оунів. підпілля. У грудні 1944 тут у бою з підрозділами НКВС загинув діяч УПА Д. Карпенко. Нині працюють підприємства харчової промисловості, розробляють поклади гіпсу та вапняку. Діють Новострілищан. ліцей з 2-ма філіями та 2-ма дошкіл. підрозділами; Палац культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Збереглися церква Успіння Пресвятої Богородиці (1932–37) і костел св. Антонія Падуанського. Встановлено пам’ятник Т. Шевченку та стелу Борцям за волю. Серед видат. уродженців — лікар, меценат К. Кебало, діяч ОУН–УПА М. Лебедь. З Н. С. пов’язані життя та діяльність лікаря Т. Гриневича.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
