Новіков Микола Васильович

Визначення і загальна характеристика

НО́ВІКОВ Микола Васильович (10. 04. 1932, Київ — 07. 04. 2017, там само) — фахівець у галузі міцності матеріалів і кон­струкцій, матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1976), професор (1977), академік НАНУ (1985). Державна премія СРСР (1981), Держ. премії УРСР (1973) і України (1996) у галузі н. і т., премії ім. Є. Патона АН УРСР (1983), ім. І. Францевича (1996) та ім. Г. Карпенка (2017) НАНУ. Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2007, 2011), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2002). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1954), де від­тоді й працював. 1957–66 — в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства АН УРСР; 1966–77 — завідувач від­ділу міцності при низьких т-рах, водночас 1968–77 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту про­блем міцності АН УРСР; 1977–2014 — директор, 2014–17 — почес. дир., водночас 1998–2014 — гол. н. с., зав. лаб. нанотестува­н­ня матеріалів Ін­ституту надтвердих матеріалів НАНУ; 1995–2014 — ген. дир. Наук.-технол. алмаз. концерну НАНУ «Алкон» (усі — Київ); за сумісництвом 1979–82 — професор кафедри ріжучих інструментів, 1995–2010 — професор кафедри інструмент. виробництва Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут»; 2001–12 — професор кафедри наук. приладобудува­н­ня Нац. авіац. університету (Київ). Був гол. ред. журналів «Сверх­твердые материалы» (1979–2017) й «Інструментальний світ» (1997–2015), президентом Наук.-тех. асоц. надтвердих матеріалів (1991–95). Наукові дослідже­н­ня: роз­виток роз­рахунків мех. коливань у турбомашинах, оцінюва­н­ня міцності та запобіга­н­ня руйнува­н­ня тех. обладна­н­ня і косм. систем при наднизьких кріоген. т-рах; синтез круп. монокри­сталів алмазу, ви­вче­н­ня властивостей алмаз. та алмазоподіб. плівок; створе­н­ня нових надтвердих матеріалів на основі алмазу, кубіч. нітриду бору та металооб­роб. і бурових інструментів з них; роз­робле­н­ня методів оцінюва­н­ня міцності та тріщино­стійкості надтвердих матеріалів і наноіндентува­н­ня. У Києві опубліковано спогади Н.: «Жизнь в эпохи пере­мен. Воспоминания. Размышления. Надежды» (2013) та «Моя Україна — моя родина» (2018).

Пр.: Холод в машиностроении. Мос­ква, 1969; 1977; Механические испыта­ния кон­струкцион­ных материалов при низких температурах. К., 1974; Прочность материалов и элементов кон­струкций в экстремальных условиях: В 2 т. К., 1980; Синтетические сверх­твердые материалы: В 3 т. К., 1986; Синтез алмазов. К., 1987; 1993; Физические свойства алмаза. К., 1987; 1993; Прочность материалов и элементов кон­струкций криоген­ной техники. К., 1992; Полиморфные модификации углерода и нитрида бора. Москва, 1994; Инстру­менты из сверхтвердых материалов: Учеб. пособ. К., 2001; Сверхтвердые материалы. Получение и применение: В 6 т. К., 2003–07; Сканирующая зондовая микро­скопия: основы метода, ис­следование и модификация поверх­ности алмазным нанозондом. К., 2009; Надтверді абразивні матеріали в механооб­робці: Енциклопед. довід. К., 2013; Дис­кретное модифицирование поверх­ностного слоя деталей машин и инструментов. К., 2017 (усі — спів­­авт.).

Літ.: Колесниченко Н. Ф., Колодніцька Н. І. Микола Васильович Новіков (Біо­бібліо­графія вчених України). К., 2012.

Т. О. Гарбуз

Завантажити статтю