Новоамвросіївське

НОВОАМВРО́СІЇВСЬКЕ — селище міського типу Донецького (до 2020 — Амвросіївського) ра­йону Донецької області. Н. знаходиться на правому березі р. Кринка (притока Міусу, бас. Азовського моря), за 80 км від Донецька, 3,5 км від м. Амвросіївка, 7 км від залізнич. ст. Амвросіївка та бл. 25 км від пункту пропуску Новоазовськ на укр.-рос. кордоні. Площа 1,05 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 2582 особи (складає 87,2 % до 1989), з них за­значили рідною укр. мову 29,41 %, рос. — 70,13 %; станом на 1 січня 2014 — 2190 осіб. Побл. Н. виявлено поселе­н­ня епохи бронзи, обстежено кургани мідного та бронз. віків, скіф. і сармат. часів. Історія с-ща тісно повʼязана з Ам­вросіївкою, а також з від­кри­т­тям і роз­робле­н­ням на цих землях знач. покладів мергелю. Воно було засн. на­прикінці 19 ст. у звʼязку з налагодже­н­ням цемент. виробництва (див. «Донцемент»). 1895 тут звели перші будівлі. Деякий час ново­утвор. поселе­н­ня мало назви: Черновське (за імʼям власника цемент. заводів) та Селище Цементного Заводу № 2. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–25 — Таганроз., 1925–30 — Сталін. округ; 1932–38 та від 1962 — Донец., 1938–62 — Сталін. обл.; 1923–2020 — Амвросіїв. р-ну. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 22 жовтня 1941 до 23 серпня 1943 — під нім. окупацією. Діяло рад. під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 126 воїнів-земляків, з них 50 загинули (на їх честь від­крито мемор. сквер). Від 1956 — смт. 1979 мешкали 3313 осіб. Від того ж року охороняють ботан. заказник місц. значе­н­ня Пристенське (250 га). Від серпня 2014 донині Н. контролюють сепаратисти т. зв. Донец. нар. республіки. 2020 по­становою ВР України Амвросіїв. міську територіал. громаду включено до складу Донец. р-ну. Тут є також поклади червоної глини та буд. пісків. У 1-й пол. 2010-х рр. діяли заг.-осв. школа, дитсадок; Палац культури, школа мистецтв, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини; Свято-Пантелеймонів. православна парафія. З Н. повʼязані життя та діяльність Героїв Соц. Праці Г. Данченка й О. Пе­дана.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю