Новоандріївка
НОВОАНДРІ́ЇВКА – село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Новоандріїв. сільс. раді підпорядк. села Сухоріччя та Харитонівка. Н. знаходиться у степ. частині Крим. п-ова, на р. Салгир (впадає у затоку Сиваш Азовського моря), за 25 км від Сімферополя та 3 км від залізнич. ст. Прольотна. Пл. 3,73 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2817 осіб, з них зазначили рідною укр. мову 19,74 %, рос. — 75,15 %, кримськотатар. — 4,22 %; станом на 2014 — 2778 осіб. Проходить автомобіл. шлях міжнар. значення пункт пропуску Гоптівка–Харків–Запоріжжя–Сімферополь–Ялта. Власниц. х. Андріївка, або Кашик-Термен Перекоп. пов. вперше згадується в «Списке населенных мест Таврической губернии по сведениям 1864 г.». Тоді ж мешкали 9 осіб. Від 1890 — у складі Бютен. волості. 1895 Севастоп. кар’єроупр. розпочато видобування каменю ракушняку, який вивозили через ст. Китай (нині Прольотна). У офіц. джерелах 1902 вже фігурує як с. Кашик-Деґірмен, де проживали 70 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–54 — у складі РФ, відтоді — України; 1921–45 — Крим. АРСР, 1945–91 — Крим. обл., від 1991 — АР Крим (1991–98 — Респ. Крим); 1921–23 — Сарабуз., 1923–30 та від 1965 — Сімфероп., 1930–44 — Біюк-Онлар., 1944–62 — Октябр., 1962–65 — Красногвардій. р-нів. Від 1923 — сучасна назва. У тому ж році приєднано насел. пункти Ана-Елі та Джага-Скали; у 2-й пол. 1950-х рр. — села Олексіївка, Кам’янка та Мар’ївка. За Всесоюз. переписом насел. 1926, проживали 117 росіян, 8 українців, 5 німців, 2 естонці. Від листопада 1941 до квітня 1944 — під нім. окупацією. У вироблених кар’єрах переховувалися рад. підпільники. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 200 воїнів-земляків, з них 76 загинули (встановлено пам’ятник). У серпні 1944 оселилося багато вихідців із Вінн. і Київ. обл. У рад. період засн. багатогалуз. госп-во, за яким було закріплено 5200 га с.-г. угідь, з них 3210 га орної землі. Спеціалізувалося на виноградарстві, садівництві й тваринництві. При ньому діяли винороб. завод, що переробляв до 100 т винограду на добу, маслозавод, консерв. цех, фруктосховище місткістю 1,7 тис. т і водосховище місткістю 300 тис. м3. 1974 мешкали 2690, 1989 — 2787 осіб. 1996 у колгосп. Будинку культури облаштовано церкву ікони Божої Матері «Спорительниця хлібів». У березні 2014 Н. у складі АР Крим анексовано РФ. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; дільнична лікарня. Серед видат. уродженців — прозаїк, публіцист В. Бартошин й учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу А. Абдураманов. З Н. пов’язані життя та діяльність повного кавалера ордена Слави В. Осипова.
В. Я. Цимбалюк
Фотоілюстрації
Населені пункти 
