Нововоронцовка

НОВОВОРОНЦО́ВКА — селище міського типу Бериславського (до липня 2020 — Нововоронцовського) ра­йону Херсонської області. У жовтні 2020 з Нововоронцов. селищ. та Любимів., Миролюбів. (під­порядк. с. Трудолюбівка), Нововоскресен., Осокорів. і Хрещенів. (села Петрівка, Шевченківка) сільс. рад сформовано Нововоронцов. селищну обʼ­єд­нану територіал. громаду (463,4 км², 12 545 осіб). Н. знаходиться на правому березі Дні­пра (Каховського водо­сховища), побл. межі з Зеленодол. міською обʼєд­наною територіал. громадою Криворіз. р-ну Дні­проп. обл., за 167 км від обл. центру, 165 км від м. Дні­про, 86 км від м. Бери­слав і 18 км від залізнич. ст. Тік. Площа 5,9 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 7111 осіб (складає 97,2 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 6162 особи; пере­важно українці (бл. 93 %), а також росіяни (4 %), білоруси (1,6 %), молдовани, вірмени, євреї. Проходить автомобіл. шлях Марʼян­ське (Зеленодол. міської обʼєд­наної територіал. громади)–Берислав. У околицях виявлено кургани 3–1 тис. до н. е., залишки скіф. поселе­н­ня та 3 камʼяні баби кочівників 11–13 ст. У 2-й пол. 18 ст. на цих землях були запороз. зимівники. Пізніше засн. с. Миколаївка, що вперше згадується в писем. джерелах 1795. До 1923 — у складі Херсон. пов.; 1796–1802 — Новорос., 1802–03 та 1920–21 — Микол., 1803–1920 — Херсон., 1921–25 — Одес. губ. Станом на 1799 мешкали 524 особи. Тоді ж Миколаївка належала генерал-ма­йору фон Сталю. Від 1821 — у власності графа М. Воронцова, який пере­йменував її на Н. 1835 проживали 1437 осіб. У Ново­во­рон­цов. економії роз­водили овець, вирощували зерн. культури; був засн. кін­ний завод і закладений 56-десятин. парк з фрукт. садом. По­ступово Н. пере­творилася на знач. торг. центр. Тут сформувалася велика євр. громада. Від 1829 — містечко. Тривалий час існувала Нововоронцов. волость. 1837 у Н. побував рос. письмен­ник В. Жуковський разом з цесаревичем (майбут. цар Олександр II). 1859 було 377 дворів, мешкали 1849 осіб; 1886 — від­повід­но 230 і 1494. У 2-й пол. 19 ст. діяли православна церква, євр. молитов. будинок, земське училище, церк.-парафіял. школа, працювали мех. і 6 горнят. заводи, проводили 5 ярмарків на рік, щонеділі базари та щотижня торжки. 1885 з Нововоронцов. при­стані вивезено 840,5 тис. пудів, 1910 — 4,7 млн пудів, 1914 — 6 млн пудів зерна. На поч. 20 ст. працювали чавуноливар. і цегел. заводи, парова кузня, газогенератор. млин і олійниця. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від­тоді — село, від 1956 — смт. 1923 з Качкарів. і Нововоронцов. волостей утвор. Качкарів. р-н. У тому ж році в Н. проживали 4,2 тис. осіб. 1923–30 — у складі Херсон. округи; 1932–37 — Одес., 1937–44 — Микол., від 1944 — Херсон. обл.; 1931–35 та 1963–65 — Великоолександрів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (у 2008 освячено памʼят. знак), за­знали сталін. ре­пресій. 1935–63 та 1965–2020 — райцентр. 1935 засн. рай. г. «Ленінський шлях» (нині «Вісті»). Від 18 серпня 1941 до 27 лютого 1944 — під нім. окупацією. Діяло рад. під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 175 воїнів-земляків (1965 їм від­крито монумент). У післявоєн­ні роки у Н. збудовано маслозавод, консерв. завод, завод буд. матеріалів, інкубаторну станцію, комбінат побут. обслуговува­н­ня, у майстернях рай. обʼ­єдн. «Сільгосптехніка» встановлено поток. лінії для ремонту тракторів і комбайнів. Пізніше випускала соняшник. олію, ма­йонез, оцет, крупи, борошно, плодово-овочеві консерви Нововоронцов. харчосмак. ф-ка. 1954 засн. Нововоронцов. училище механізації с. господарства, що 1959 було пере­базоване у с. Гаврилівка Нововоронцов. р-ну, де почало діяти як ПТУ № 26 (у Н. 1992 від­крито його від­діле­н­ня). 1966 кер. місц. с.-г. під­приємства М. Дудченко отримав зва­н­ня Герой Соц. Праці. Нині у Н. — 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; ДЮСШ, Центр дит. творчості; Нововоронцовський крає­знавчий музей, Будинок культури, б-ки для дорослих і дітей; центр. лікарня, стоматол. поліклініка; готель. Є парк культури та від­починку. Збереглися будівлі маєтку Воронцова (19 ст.): будинок керуючого (нині краєзн. музей) і госп. приміще­н­ня; млин, споруджений 1912 під­приємцем М. Нейдштатом. Функціонують православна парафія та проте­стант. громади, зокрема євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня та свідків Єгови. Серед видат. уродженців — учений-методист, чл.-кор. АПНУ О. Біляєв, фахівець у галузі балістики ракет і косміч. апаратів Л. Грипп, ґрунто­знавець С. Чорний; живописець А. Черняєв; кларнетист, саксофоніст, кер. джаз. колективів Л. Жуковський; учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу В. Стрижак. З Н. повʼязані життя та діяльність фахівця у галузі тварин­ництва, чл.-кор. НААНУ В. Пелиха, економіста Г. Чорного; учасників 2-ї світової вій­ни, Героїв Рад. Союзу І. Бережного та М. Карнаушенка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю