Новоайдарський район
НОВОАЙДА́РСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходився у географічному центрі Луганської області. Межував із Сіверськодонец. міськрадою, Кремін., Старобіл., Біловод., Станично-Луган., Слов’яносерб. і Попаснян. р-нами. Утвор. 1923 з Новоайдар. і Штормів. волостей у складі Старобіл. округи (ліквід. 1930) Донец. губ. (розформов. 1925). У 1932–38 — у складі Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (нині Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до січня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 10 тис. новоайдарців, з них 6448 загинули. У 34-х брат. могилах поховано понад 1500 рад. воїнів-визволителів. У 2-й пол. 1940-х рр. переселено багато українців з укр. етніч. земель, що відійшли до Польщі. 1962 Н. р. був ліквід. (відтоді насел. пункти тимчасово належали до Старобіл. р-ну), 1965 відновлений. Від літа 2014 відбувалися бойові сутички укр. військ із загонами сепаратистів т. зв. Луган. нар. республіки. Відтоді на Новоайдарщині загинули понад 110 укр. воїнів. У жовтні 2014 до Н. р. були приєднані м. Щастя Луган. міськради, села Кримське, Кряківка, Лобачеве, Лопаскине, Оріхове-Донецьке, Причепилівка, Сокільники, Трьохізбенка Слов’яносерб. р-ну. 2015 утвор. Новоайдар. селищну об’єднану територ. громаду (її тер. становить 45 % від заг. тер. Новоайдарщини), куди увійшли 1 селищна (смт Новоайдар і 2 села) та 8 сільс. рад (Бахмутів., Гречишкин., Денежників., Муратів., Новоохтир., Побєдів., Співаків., Штормівська; 23 сільс. насел. пункти). Пл. р-ну у 2010-х рр. становила 1835,88 км2. За переписом насел. 2001, проживала 28 451 особа (складає 96,6 % до 1989), з них вважали рідною мовою українську 46,0 %, рос. — 53,6 %, вірм. і білорус. — по 0,1 %; станом на 1 січня 2019 — 40 270 осіб. На тер. Новоайдарщини було 47 насел. пунктів, із них 45 сіл. 2020 Н. р. ліквідовано. У тому ж році в складі новоутвор. Щастин. р-ну з 4-х рад сформовано Щастин. громаду (469,2 км2, 21 252 особи; смт Петропавлівка та 9 сіл), а також значно розширено Новоайдар. громаду (1319,6 км2, 21 403 особи; 31 село). Н. р. лежав у Старобіл. степ. обл., на пд. відрогах Середньоросійської височини. Рельєф — пологохвиляста лесова рівнина, розчленована ярами та балками. Розвідано поклади аргіліту, піску, глини, газоконденсату. Річки: Сіверський Донець, Айдар, Євсуг, Єрик, Вільхова, Гримуча, Журавка, Конопляний Яр, Попасна, Сухий Яр, Суходол. Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні. 1967 організовано Новоайдар. лісомислив. госп-во, площа якого нині 46,7 тис. га. Лісництва: Гречишкин., Капітанів., Новоайдар., Охтир., Піщане, Райгород., Слов’яносерб., Трьохізбенське. На тер. Новоайдар. селищ. об’єднаної територ. громади природно-заповід. фонд становить 22 343,2 га та є найбільшою площею заповідності в Луган. обл. (заг.-держ. значення — комплексна пам’ятка природи Айдарська тераса та пам’ятка садово-парк. мистецтва Парк Дружби). Під час військ. дій зазнала ушкоджень тер. Трьохізбенського степу, що є відділ. Луганського природного заповідника НАНУ. Охороняються також заказники Нижній Суходіл (141,2 га, ландшафт., побл. с. Нижній Суходіл), Кримська дача (393,0 га, гідрол., Капітанів. лісництво), пам’ятка природи Причепилівська (4,0 га, геол., побл. с. Причепилівка), заповідне урочище Біляєвське (176,5 га, Слов’яносерб. лісництво; усі — місц. значення). Автомобіл. шляхи (протяжністю 695,9 км): Старобільськ–Луганськ–Хрустальний–Макіївка–Донецьк (нац. значення), Сіверськодонецьк–Новоайдар і Довжанськ–Криничне (обидва — обл.). Значна частина дорож. інфраструктури була пошкоджена в процесі бойових дій і військ. технікою. Пл. с.-г. угідь 101 479 га, з них 66 507 га орних земель. 2019 с.-г. виробництвом займалися 59 агрооб’єднань (з них 34 фермер. господарства), що обробляли 50 977 га орних земель. Найбільший виробник зерн. і тех. культур — підприємство «Агротон» (16 тис. га орних земель). Серед фермер. госп-в найпотужнішим у рослинництві було «Айдар-Овощ» (3800 га орних земель). Овочівництвом (закритого та відкритого ґрунту) і садівництвом займалося підприємство «Мічурінське». Гол. виробник свинини в р-ні — підприємство «Сфера» (водночас на пл. 3 тис. га вирощувало зерн. і тех. культури). Загалом у тваринництві були задіяні 5 госп-в, зокрема й підприємство «Олексіївське». У Н. р. (2019) — 2 профес. ліцеї, 18 заг.-осв. шкіл, 12 дитсадків, 6 дошкіл. підрозділів у складі навч.-вихов. комплексів, 2 позашкіл. освіт. заклади, 2 санаторні школи, ДЮСШ; Новоайдарський краєзнавчий музей і 2 його відділи (села Колядівка та Смолянинове), Палац культури, рай. і 10 сільс. Будинків культури, Нар. будинок, 6 клубів, рай., селищна і 19 сільс. б-к, муз. школа, школа естет. виховання; 3 лікарні, 14 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 11 фельдшер. пунктів, психоневрол. інтернат. ЗМІ: г. «Вісник Новоайдарщини» (див. «Вестник Новоайдарщины»), ТРК «Енергія». На Новоайдарщині став популярним нар. вокал. фольклорно-етногр. ансамбль «Калина» Гречишкин. Будинку культури. Діяли 17 реліг. громад (переважно православні). У м. Щастя на вул. Донецька — 3 пам’ятки архітектури: будинок управителя (№ 15; кін. 18 — поч. 19 ст.), житл. будинок (№ 14), Катеринин. церква (обидві — кін. 19 — поч. 20 ст.). 2013 у с. Дмитрівка освячено церкву Пантелеймона Цілителя, яку часто також називають Бурштиновим храмом (унікальність полягає в тому, що розписи виконані натурал. природ. фарбами, сусал. золотом і бурштином). За 2 км на Пд. від с. Трьохізбенка досліджено пам’ятку археології Трьохізбен. городок (17–18 ст.). Серед видат. уродженців — педагоги О. Горошкіна (с. Кримське), Л. Козловський (с. Колядівка), лікар-хірург Д. Гречишкін (с. Гречишкине), лікар-невролог В. Дельва (с. Безгинове), еколог Л. Зубова (с. Попасне), фахівець у галузі лісівництва В. Мішньов, економіст Ю. Махортов (обидва — с. Айдар-Миколаївка); поет Іван Приблудний (с. Безгинове), поетеса, прозаїк, перекладач Л. Горбенко (с. Маловенделівка), письменник, кінодраматург М. Циба (с. Олексіївка), поет, прозаїк М. Чернявський (с. Смолянинове); скульптори І. Чумак (нар. художник України; с. Олексіївка), В. Орлов (с. Райгородка), різьбяр, засл. майстер нар. творчості України О. Романенко (с. Гречишкине); баяніст, засл. арт. України В. Лігус (с. Штормове); церк. діяч К. Биковець (с. Райгородка); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу М. Говорунов (с. Царівка), П. Шевченко (с. Смолянинове), повні кавалери ордена Слави М. Дьяченко (с. Царівка), М. Гетьман (с. Капітанове), Г. Кофанов, П. Малєєв (обидва — с. Співаківка).
Рекомендована література
- Савельєва М. В далеку давнину // Вест. Новоайдарщины. 2000, 20 мая;
- 24 мая;
- 31 мая;
- 3 июня;
- 10 июня;
- 14 июня;
- Божкова Г. К. Новоайдарщина — колиска хліборобів, привабливий, чарівний край. Новоайдар, 2002;
- Історичні аспекти примусового переселення українців з території Польщі до України у 1944–1946 роках // Вест. Новоайдарщины. 2006, 10 июня;
- Історія Луганського краю. Лг., 2008;
- Арапов О., Фєрєнц В., Клюєв В. Атлас заповідних об’єктів Луганщини. Лг., 2009;
- Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012;
- Новоайдарский район на современном этапе. Новоайдар, 2013;
- Стратегія сталого розвитку Новоайдарського району Луганської області на період до 2020 року. Новоайдар, 2013;
- Нет выше долга, чем сберечь Родину // Вест. Новоайдарщины. 2015, 11 сен.;
- Мартынов В., Мартынова О. Айдар — любовь моя и боль: путевые записки путешественников. Северодонецк, 2017;
- Из истории края // Вісн. Новоайдарщини. 2019, 4 жовт.;
- Подройко А. В. Земля воинов и созидателей. История Новоайдарского района. Новоайдар, 2019.