ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Новоайдарський район

НОВОАЙДА́РСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходився у географічному центрі Луганської області. Межував із Сіверськодонец. міськрадою, Кремін., Старобіл., Біловод., Станично-Луган., Слов’яносерб. і Попаснян. р-нами. Утвор. 1923 з Новоайдар. і Штормів. волостей у складі Старобіл. округи (ліквід. 1930) Донец. губ. (розформов. 1925). У 1932–38 — у складі Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (нині Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до січня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 10 тис. новоайдарців, з них 6448 загинули. У 34-х брат. могилах поховано понад 1500 рад. воїнів-визволителів. У 2-й пол. 1940-х рр. переселено багато українців з укр. етніч. земель, що відійшли до Польщі. 1962 Н. р. був ліквід. (відтоді насел. пункти тимчасово належали до Старобіл. р-ну), 1965 відновлений. Від літа 2014 відбувалися бойові сутички укр. військ із загонами сепаратистів т. зв. Луган. нар. республіки. Відтоді на Новоайдарщині загинули понад 110 укр. воїнів. У жовтні 2014 до Н. р. були приєднані м. Щастя Луган. міськради, села Кримське, Кряківка, Лобачеве, Лопаскине, Оріхове-Донецьке, Причепилівка, Сокільники, Трьохізбенка Слов’яносерб. р-ну. 2015 утвор. Новоайдар. селищну об’єд­нану територ. громаду (її тер. становить 45 % від заг. тер. Новоайдарщини), куди увійшли 1 селищна (смт Новоайдар і 2 села) та 8 сільс. рад (Бахмутів., Гречишкин., Денежників., Муратів., Новоохтир., Побєдів., Співаків., Штормівська; 23 сільс. насел. пункти). Пл. р-ну у 2010-х рр. становила 1835,88 км2. За переписом насел. 2001, проживала 28 451 особа (складає 96,6 % до 1989), з них вважали рідною мовою українську 46,0 %, рос. — 53,6 %, вірм. і білорус. — по 0,1 %; станом на 1 січня 2019 — 40 270 осіб. На тер. Новоайдарщини було 47 насел. пунктів, із них 45 сіл. 2020 Н. р. ліквідовано. У тому ж році в складі новоутвор. Щастин. р-ну з 4-х рад сформовано Щастин. громаду (469,2 км2, 21 252 особи; смт Петропавлівка та 9 сіл), а також значно розширено Новоайдар. громаду (1319,6 км2, 21 403 особи; 31 село). Н. р. лежав у Старобіл. степ. обл., на пд. відрогах Середньоросійської височини. Рельєф — пологохвиляста лесова рівнина, розчленована ярами та балками. Розвідано поклади аргіліту, піску, глини, газоконденсату. Річки: Сіверський Донець, Айдар, Євсуг, Єрик, Вільхова, Гримуча, Журавка, Конопляний Яр, Попасна, Сухий Яр, Суходол. Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні. 1967 організовано Новоайдар. лісомислив. госп-во, площа якого нині 46,7 тис. га. Лісництва: Гречишкин., Капітанів., Новоайдар., Охтир., Піщане, Райгород., Слов’яно­серб., Трьохізбенське. На тер. Новоайдар. селищ. об’єднаної територ. громади природно-заповід. фонд становить 22 343,2 га та є найбільшою площею заповідності в Луган. обл. (заг.-держ. значення — комплексна пам’ятка природи Айдарська тераса та пам’ят­ка садово-парк. мистецтва Парк Дружби). Під час військ. дій зазнала ушкоджень тер. Трьохізбенсь­кого степу, що є відділ. Луганського природного заповідника НАНУ. Охороняються також заказники Нижній Суходіл (141,2 га, ландшафт., побл. с. Нижній Суходіл), Кримська дача (393,0 га, гідрол., Капітанів. лісництво), па­м’ятка природи Причепилівська (4,0 га, геол., побл. с. Причепилівка), заповідне урочище Біляєвське (176,5 га, Слов’яносерб. лісництво; усі — місц. значення). Автомобіл. шляхи (протяжністю 695,9 км): Старобільськ–Луганськ–Хрустальний–Макіївка–Донецьк (нац. значення), Сіверськодонецьк–Новоайдар і Дов­жанськ–Криничне (обидва — обл.). Значна частина дорож. інфраструктури була пошкоджена в процесі бойових дій і військ. технікою. Пл. с.-г. угідь 101 479 га, з них 66 507 га орних земель. 2019 с.-г. виробництвом займалися 59 агро­об’єднань (з них 34 фермер. господарства), що обробляли 50 977 га орних земель. Найбільший виробник зерн. і тех. культур — підприємство «Агротон» (16 тис. га орних земель). Серед фермер. госп-в найпотужнішим у рослинництві було «Айдар-Овощ» (3800 га орних земель). Овочівництвом (закритого та відкритого ґрунту) і садівництвом займалося підприємство «Мічурінське». Гол. виробник свинини в р-ні — підприємство «Сфера» (водночас на пл. 3 тис. га вирощувало зерн. і тех. культури). Загалом у тваринництві були задіяні 5 госп-в, зокрема й підприємство «Олексіївське». У Н. р. (2019) — 2 профес. ліцеї, 18 заг.-осв. шкіл, 12 дитсадків, 6 дошкіл. підрозділів у складі навч.-вихов. комплексів, 2 позашкіл. освіт. заклади, 2 санаторні школи, ДЮСШ; Новоайдарський краєзнавчий музей і 2 його відділи (села Колядівка та Смолянинове), Палац культури, рай. і 10 сільс. Будинків культури, Нар. будинок, 6 клубів, рай., селищна і 19 сільс. б-к, муз. школа, школа естет. виховання; 3 лікарні, 14 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 11 фельдшер. пунктів, психоневрол. інтернат. ЗМІ: г. «Вісник Новоайдарщини» (див. «Вестник Новоайдарщины»), ТРК «Енергія». На Новоайдарщині став популярним нар. вокал. фольклорно-етногр. ансамбль «Калина» Гречишкин. Будинку культури. Діяли 17 реліг. громад (переважно православні). У м. Щастя на вул. Донецька — 3 пам’ятки архітектури: будинок управителя (№ 15; кін. 18 — поч. 19 ст.), житл. будинок (№ 14), Катеринин. церква (обидві — кін. 19 — поч. 20 ст.). 2013 у с. Дмитрівка освячено церкву Пантелеймона Цілителя, яку часто також називають Бурштиновим храмом (унікальність полягає в тому, що розписи виконані натурал. природ. фарбами, сусал. золотом і бурштином). За 2 км на Пд. від с. Трьохізбенка досліджено пам’ятку археології Трьохізбен. городок (17–18 ст.). Серед видат. уродженців — педагоги О. Горошкіна (с. Кримське), Л. Козловський (с. Колядівка), лікар-хірург Д. Гречишкін (с. Гречишкине), лікар-невролог В. Дельва (с. Безгинове), еколог Л. Зубова (с. Попасне), фахівець у галузі лісівництва В. Мішньов, економіст Ю. Махортов (обидва — с. Айдар-Миколаївка); поет Іван Приблудний (с. Безгинове), поетеса, прозаїк, перекладач Л. Горбенко (с. Маловенделівка), письменник, кінодраматург М. Циба (с. Олексіївка), поет, прозаїк М. Чернявський (с. Смолянинове); скульп­тори І. Чумак (нар. художник України; с. Олексіївка), В. Орлов (с. Райгородка), різьбяр, засл. майстер нар. творчості України О. Романенко (с. Гречишкине); баяніст, засл. арт. України В. Лігус (с. Штормове); церк. діяч К. Биковець (с. Райгородка); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу М. Говорунов (с. Царівка), П. Шевченко (с. Смолянинове), повні кавалери ордена Слави М. Дьяченко (с. Царівка), М. Гетьман (с. Капітанове), Г. Кофанов, П. Малєєв (обидва — с. Співаківка).

Рекомендована література

  1. Савельєва М. В далеку давнину // Вест. Новоайдарщины. 2000, 20 мая;
  2. 24 мая;
  3. 31 мая;
  4. 3 июня;
  5. 10 июня;
  6. 14 июня;
  7. Божкова Г. К. Новоайдарщина — колиска хліборобів, привабливий, чарівний край. Новоайдар, 2002;
  8. Історичні аспекти примусового переселення українців з території Польщі до України у 1944–1946 роках // Вест. Новоайдарщины. 2006, 10 июня;
  9. Історія Луганського краю. Лг., 2008;
  10. Арапов О., Фєрєнц В., Клюєв В. Атлас заповідних об’єктів Луганщини. Лг., 2009;
  11. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012;
  12. Новоайдарский район на современном этапе. Новоайдар, 2013;
  13. Стратегія сталого розвитку Новоайдарського району Луганської області на період до 2020 року. Новоайдар, 2013;
  14. Нет выше долга, чем сберечь Родину // Вест. Новоайдарщины. 2015, 11 сен.;
  15. Мартынов В., Мартынова О. Айдар — любовь моя и боль: путевые записки путешественников. Северодонецк, 2017;
  16. Из истории края // Вісн. Новоайдарщини. 2019, 4 жовт.;
  17. Подройко А. В. Земля воинов и созидателей. История Новоайдарского района. Новоайдар, 2019.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Райони
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
73377
Вплив статті на популяризацію знань:
92
Бібліографічний опис:

Новоайдарський район / І. М. Крюкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-73377.

Novoaidarskyi raion / I. M. Kriukova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-73377.

Завантажити бібліографічний опис

Ємільчинський район
Райони  |  Том 9  |  2023
І. В. Євтушок, В. П. Сокирко, В. Й. Яценко
Ічнянський район
Райони  |  Том 11  |  2011
В. І. Балабай, М. В. Коломієць, І. І. Нагорний
Голованівський район
Райони  |  Том 6  |  2006
С. В. Піддубний, Т. М. Старжинська
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору