Новоархангельський район

НОВОАРХА́НГЕЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходився у північно-західній частині Кіровоградської області. Утвор. 1923 у складі Первомай. округи (існувала до 1930) Одес. губ. (до 1925) з Новоархангел. і Тишків. волостей. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 872 жерв), зазнали сталін. репресій (1938 розстріляно багатьох вчителів р-ну, зокрема й дир. Торговиц. школи Д. Градиського). 1932 засн. рай. г. «Прапор комунізму» (нині «Колос»). 1932–39 — у складі Одес., від 1939 — Кіровогр. обл. Наприкінці липня — на поч. серпня 1941 на тер. Н. р. відбулася одна з масштаб. битв 2-ї світової війни, в результаті якої в нім. полон потрапили 6-а й 12-а армії під командуванням генералів І. Музиченка і П. Понедєліна (їхні військ. штаби містилися в урочищі Зелена Брама та с. Підвисоке). Тоді ж був поранений і потрапив у полон рос. письменник Є. Долматовський — автор кн. «Зеленая брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечественной войны» (Москва, 1979). Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. Діяли рад. і оунів. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали бл. 7 тис. жит. р-ну, з них 5,1 тис. були вбиті. На тер. Н. р. у брат. могилах поховано понад 5 тис. воїнів-визволителів. У березні 1944 під час бою в с. Кам’янече загинув Герой Радянського Союзу М. Лисов (встановлено погруддя). 1959 до складу Н. р. включено частину Підвисоц. р-ну, 1962 — 7 сільс. рад Голованів. р-ну та по 4 сільс. ради Добровеличків. і Хмелів. р-нів. Незначні адм. перетворення здійснювали й у подальші десятиліття, зокрема 1965 Гаїв., Марків. та Олександрів. сільс. ради повернуто до складу Добровеличків. р-ну. 1987 знято з обліку с. Вільне Скалів. сільс. ради; 2007 — села Бондареве, Коновалове та Малоконовалове Надлац. сільс. ради й с. Костянтинівка Мартинів. сільс. ради; 2011 — с. Новомиколаївка Скалів.-Хутір. сільс. ради; 2013 — с-ще Урожайне Копенкуват. сільс. ради. У липні 2020 Н. р. ліквідовано, а його тер. приєднано до Голованів. р-ну. У жовтні 2020 утвор. 3 об’єднаних територ. громади: Новоархангел. селищну (смт Новоархангельськ і 20 сіл, зокрема й Мар’янівка та Торговиця; 492,3 км², 12 627 осіб); 2 сільс. — Надлац. (з Вільшан., Іванів., Кальниболот., Надлац. і Покров. рад; 13 сіл, зокрема й Надлак і Кальниболота; 267,2 км², 4311 осіб) та Підвисоцьку (з Копенкуват., Мартинів., Небелів., Нерубай., Підвисоц., Покотилів., Розсохуватец., Тернів., Ятран. рад; 17 сіл, зокрема й Підвисоке; 446 км², 6586 осіб). Пл. Н. р. становила 1205,581 км². За переписом насел. 2001, проживали 31 513 осіб (складає 88,0 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 23 524 особи; переважно українці. Р-н лежав у межах Придніпровської височини. Поверхня — підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними, балками, ярами. Розвідано Сабів. (ділянка № 1, 511,9 тис. м³; ділянка № 2, 5113,6 тис. м³), Торговиц. (4638 тис. м³), Кам’янец. (980 тис. м³) родовища граніту, Орлов. родовище чарнокіту (808 тис. м³), Новоархангельське (807 тис. м³) і Новоархангельське-І (380 тис. м³), Підвисоц. (630 тис. м³), Торговиц. (575 тис. м³) родовища суглинків, Новоархангел. родовище пріс. підзем. вод (4,3 тис. м³/добу). Є значні поклади піску (с. Комишеве) та глини. Гол. річки (бас. Південного Бугу): Синюха з притоками Велика Вись, Кагарлик, Ятрань, Бондарка, Кам’янка, Куций, Маломужів, Порговиця (або Торговиця), Тернівка; Кільтінь (впадає у Велику Вись), Небелівка, Троянка (обидві — у Ятрань), Стрельцова (у Маломужів). Створ. 150 ставків (пл. водного дзеркала 415 га) та 4 водосховища (1163 га). Збудовано Новоархангел. і Тернів. гідроелектростанції. Найпоширеніші чорноземи середньо- та малогумусні, на Пн. Зх. — темно-сірі опідзолені ґрунти й опідзолені чорноземи. Пл. Торговиц. лісництва Оникіїв. лісгоспу 5621 га (з них на тер. Н. р. — 5486 га; дуби, ясени, берести, в’язи, липи, граби, ільми, клени, ліщина, горобина, калина, глід, терен, жостір, шипшина, бузина, ожина). Об’єкти природно-заповід. фонду: ландшафтні заказники Когутівка (120 га, охороняють від 1994, с. Ятрань, заг.-держ. значення), Зелена Брама (2948 га, від 2009, села Копенкувате та Нерубайка), заповідні урочища Кучери (21 га), Фомиха (15 га; обидва — від 2001, Новоархангельськ). У 2-й пол. 2010-х рр. економіку р-ну складав комплекс високотовар. багатогалузевого с.-г. виробництва зерн. й олійниц. напрямів в поєднанні з м’ясо-молоч. виробництвом та пром. переробленням с.-г. продукції. Пл. с.-г. угідь становила 101,5 тис. га, з них орних земель — 89,4 тис. га. Працювали 43 с.-г. підприємства (найбільші — «Новий світ» і «Центр-Агро» у Новоархангельську, «Авангард ЛТД» у с. Ганнівка, «АФ Кочубій» у с. Кальниболота, ім. Ю. Гагаріна у с. Мар’янівка, «Віка» у с. Надлак, «Підвисоцьке» у с. Підвисоке, «Синюха» у с. Синюха, «Вись» у с. Скалева) та 134 фермер. господарства. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, соя. 2009 у с. Покровка створ. фермер. госп-во «Золота Коза» з розведення овець та кіз. У Н. р. функціонували Торговиц. ПТУ № 30, Підвисоц. міжшкіл. навч.-вихов. комбінат, навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія», 22 заг.-осв. і 17 дошкіл. навч. закладів; рай. ДЮСШ з відділ. у селах Кальниболота, Кам’янече, Мар’янівка, Нерубайка, Підвисоке та Торговиця; Новоархангельський краєзнавчий музей, Кальниболот., Кам’янец., Надлац., Нерубай., Підвисоц. істор. музеї, Шляхів. музей бойової слави, рай., 2 селищ. і 19 сільс. Будинків культури, 14 клубів, рай. школа естет. виховання, 25 б-к, зокрема й рай. для дорослих і дітей; центр. рай. лікарня, 26 фельдшер.-акушер. пунктів, 6 лікар. амбулаторій. Нар. колективи: хор «Дивоцвіт», оркестр нар. iнструментiв, вокал.-iнструм. ансамбль «Зорi Синюхи» Новоархангел. рай. Будинку культури, театр малих форм «Степiвчанка» Копенкуват. Будинку культури, театр Пiдвисоц. Будинку культури, фольклор. колектив «Калина» Станiславiв. клубу. Реліг. громади: православ. — 21, протестант. — 7 (євангел. християн-баптистів — 4, адвентистів сьомого дня — 2, свідків Єгови — 1). Пам’ятки архітектури: Свято-Покров. церква у с. Нерубайка, Пречистен. церква у с. Ятрань (обидві — кін. 18 — поч. 19 ст.), земська школа у с. Кальниболота (1905), садиб. будинок у с. Скалівські Хутори (поч. 20 ст.). Знайдено бронз. знаряддя праці та зливки бронзи у с. Орлове (кін. 8 — поч. 7 ст. до н. е.), досліджено низку давніх курганів і курган. груп (зокрема й черняхів. ґрунт. могильник у с. Свердликове), поселення доби трипіл. культури Володимирівка та Небелівка в однойм. селах, ранньослов’ян. поселення у с. Кам’янече (6–8 ст.), середньовічне місто-фортеця Сині Води у с. Торговиця, поселення періоду Київ. Русі в селах Нерубайка, Підвисоке та Свердликове. У с. Кам’янече відкрито пам’ятний знак на честь 200-річчя Коліївщини; у селах Підвисоке та Тернівка — пам’ятники Т. Шевченку; у с. Торговиця — пам’ятні знаки на честь 650-річчя заснування села, отаману Війська Запорозького І. Сірку, пам’ятник «Козаку — захиснику Вітчизни». Серед видат. уродженців — біохіміки М. Кучеренко, О. Солдаткін (обидва — академік НАНУ), І. Лісняк, агрохімік Є. Косматий, фахівець у галузі механізації с. господарства М. Свірень (усі — с. Кам’янече), фізіолог і біохімік рослин А. Коверга (с. Тернівка), агроном С. Орлов (с. Скалівські Хутори), бiолог, селекцiонер зернобобових культур В. Січкар (с. Надлак), економісти М. Кропивко (академік НААНУ; с. Скалівські Хутори), П. Коренюк (с. Розсохуватець); фахівець у галузі металургії чорних металів В. Вихлевщук (с. Синюха), математик М. Лівшиць (с. Покотилове), фахівець у галузі механіки Є. Харченко (с. Надлак), фахівець у галузі механіки буд. і дорож. машин Л. Хмара (с. Маркове); фітотерапевт Д. Зубицький (с. Покотилове), патофізіолог М. Ільчевич (с. Надлак), лікарі-хірурги М. Кернесюк (с. Синюха), І. Студзинський (с. Свердликове), брати мистецтвознавець Євген і лікар-фтизіатр Олександр Мамолати (с. Кальниболота), акушер-гінеколог В. Хмельовський (с. Кам’янече); мовознавець С. Бевзенко (с. Станіславівка), педагог В. Буряк (с. Володимирівка), історик Г. Пономаренко (с. Надлак); письменники П. Байдебура (с. Нерубайка), С. Плачинда (с. Шевченка), Н. Рибак (с. Іванівка), поети І. Коцюбинський (с. Скалівські Хутори), П. Селецький (с. Шляхове), Д. Танський (с. Надлак), журналіст М. Андрющенко (с. Іванівка); живописці, графіки Г. Гнатюк (засл. художник України; с. Небелівка), В. Кравченко (засл. діяч мистецтв України; с. Свердликове); актори, режисери В. Магар (нар. арт. СРСР), Д. Котевич (засл. арт. УРСР; обидва — с. Кальниболота); бандурист, співак М. Грисенко (с. Кам’янече), співак П. Ретвицький (засл. арт. УРСР); спортсмени О. Зубко (академічне веслування; обоє — с. Розсохуватець), М. Іткіс (кульова стрільба; с. Торговиця); політ. діяч І. Шаров (с. Скалівські Хутори); військовик, дипломат С. Лепетенко (с. Кальниболота); учасники 2-ї світової війни — Герої Рад. Союзу І. Вербовський (с. Іванівка), П. Гришко (с. Небелівка), А. Крамаренко (с. Кам’янече; обом встановлено погруддя), А. Сливка (с. Підвисоке), повний кавалер ордена Слави В. Кириленко (с. Орлове); Герої Соц. Праці М. Дзюба (с. Небелівка), М. Монаша, П. Писаков (обидва — с. Надлак), В. Моторний (с. Вукитичеве), З. Черчик (с. Копенкувате). Із с. Надлак пов’язані життя та діяльність двічі Героя Соц. Праці Л. Шліфера (встановлено погруддя).