Новоархангельський район

Визначення і загальна характеристика

НОВОАРХА́НГЕЛЬСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходився у пів­нічно-західній частині Кірово­градської області. Утвор. 1923 у складі Первомай. округи (існувала до 1930) Одес. губ. (до 1925) з Новоархангел. і Тишків. волостей. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 872 жерв), за­знали сталін. ре­пресій (1938 роз­стріляно багатьох вчителів р-ну, зокрема й дир. Торговиц. школи Д. Градиського). 1932 засн. рай. г. «Прапор комунізму» (нині «Колос»). 1932–39 — у скла­ді Одес., від 1939 — Кіровогр. обл. На­прикінці липня — на поч. серпня 1941 на тер. Н. р. від­булася одна з мас­штаб. битв 2-ї світової вій­ни, в результаті якої в нім. полон потрапили 6-а й 12-а армії під командува­н­ням генералів І. Музиченка і П. Понедєліна (їхні військ. штаби містилися в ур­очищі Зелена Брама та с. Під­високе). Тоді ж був поранений і потрапив у полон рос. письмен­ник Є. Долматовсь­кий — автор кн. «Зеленая брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечествен­ной войны» (Москва, 1979). Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. Діяли рад. і оунів. під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали бл. 7 тис. жит. р-ну, з них 5,1 тис. були вбиті. На тер. Н. р. у брат. могилах поховано понад 5 тис. воїнів-визволителів. У березні 1944 під час бою в с. Камʼянече загинув Герой Радянського Союзу М. Лисов (встановлено погру­д­дя). 1959 до складу Н. р. включено частину Під­висоц. р-ну, 1962 — 7 сільс. рад Голованів. р-ну та по 4 сільс. ради Добровеличків. і Хмелів. р-нів. Не­значні адм. пере­творе­н­ня здійснювали й у подальші десятилі­т­тя, зокрема 1965 Гаїв., Марків. та Олександрів. сільс. ради повернуто до складу Добровеличків. р-ну. 1987 знято з обліку с. Вільне Скалів. сільс. ради; 2007 — села Бондареве, Коновалове та Малоконовалове Надлац. сільс. ради й с. Костянтинівка Мартинів. сільс. ради; 2011 — с. Новомиколаївка Скалів.-Хутір. сільс. ради; 2013 — с-ще Урожайне Копенкуват. сільс. ради. У липні 2020 Н. р. ліквідовано, а його тер. при­єд­нано до Голованів. р-ну. У жовтні 2020 утвор. 3 обʼ­єд­наних територ. громади: Новоархангел. селищну (смт Новоархангельськ і 20 сіл, зокрема й Марʼянівка та Торговиця; 492,3 км², 12 627 осіб); 2 сільс. — Надлац. (з Вільшан., Іванів., Кальниболот., Надлац. і Покров. рад; 13 сіл, зокрема й Надлак і Кальниболота; 267,2 км², 4311 осіб) та Під­висоцьку (з Копенкуват., Мартинів., Небелів., Нерубай., Під­висоц., Покотилів., Роз­сохуватец., Тернів., Ятран. рад; 17 сіл, зокрема й Під­високе; 446 км², 6586 осіб). Пл. Н. р. становила 1205,581 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 31 513 осіб (складає 88,0 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 23 524 особи; пере­важно українці. Р-н лежав у межах Придні­провської височини. Поверх­ня — під­вищена, пологохвиляста лесова рівнина, роз­членована долинами, подекуди кань­йоноподібними, балками, ярами. Роз­ві­дано Сабів. (ділянка № 1, 511,9 тис. м³; ділянка № 2, 5113,6 тис. м³), Торговиц. (4638 тис. м³), Камʼя­нец. (980 тис. м³) родовища граніту, Орлов. родовище чарнокіту (808 тис. м³), Новоархангельське (807 тис. м³) і Новоархан­гель­ське-І (380 тис. м³), Під­висоц. (630 тис. м³), Торговиц. (575 тис. м³) родовища су­глинків, Новоархангел. родовище пріс. під­зем. вод (4,3 тис. м³/добу). Є значні поклади піску (с. Комишеве) та глини. Гол. річки (бас. Пів­ден­ного Бугу): Синюха з притоками Велика Вись, Кагарлик, Ятрань, Бондарка, Камʼянка, Куций, Маломужів, Порговиця (або Торговиця), Тернівка; Кільтінь (впадає у Велику Вись), Небелівка, Троянка (обидві — у Ятрань), Стрельцова (у Маломужів). Створ. 150 ставків (пл. водного дзеркала 415 га) та 4 водо­сховища (1163 га). Збудовано Новоархангел. і Тернів. гідро­електро­станції. Найпоширеніші чорноземи середньо- та малогумусні, на Пн. Зх. — темно-сірі опідзолені ґрунти й опідзолені чорноземи. Пл. Торговиц. лісництва Оникіїв. лісгоспу 5621 га (з них на тер. Н. р. — 5486 га; дуби, ясени, берести, вʼязи, липи, граби, ільми, клени, ліщина, горобина, калина, глід, терен, жо­стір, шипшина, бузина, ожина). Обʼєкти природно-заповід. фонду: ландшафтні заказники Когутівка (120 га, охороняють від 1994, с. Ятрань, заг.-держ. значе­н­ня), Зелена Брама (2948 га, від 2009, села Копенкувате та Нерубайка), заповід­ні ур­очища Кучери (21 га), Фомиха (15 га; обидва — від 2001, Новоархангельськ). У 2-й пол. 2010-х рр. економіку р-ну складав комплекс високотовар. багатогалузевого с.-г. виробництва зерн. й олійниц. напрямів в по­єд­нан­ні з мʼясо-молоч. виробництвом та пром. пере­робле­н­ням с.-г. продукції. Пл. с.-г. угідь становила 101,5 тис. га, з них орних земель — 89,4 тис. га. Працювали 43 с.-г. під­приємства (найбільші — «Новий світ» і «Центр-Агро» у Новоархангельську, «Авангард ЛТД» у с. Ган­нівка, «АФ Кочубій» у с. Кальниболота, ім. Ю. Гагаріна у с. Марʼя­нів­ка, «Віка» у с. Надлак, «Під­висоцьке» у с. Під­високе, «Синюха» у с. Синюха, «Вись» у с. Скалева) та 134 фермер. господарства. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, соя. 2009 у с. Покровка створ. фермер. госп-во «Золота Коза» з роз­веде­н­ня овець та кіз. У Н. р. функціонували Торговиц. ПТУ № 30, Під­висоц. між­шкіл. навч.-вихов. комбінат, навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія», 22 заг.-осв. і 17 до­шкіл. навч. закладів; рай. ДЮСШ з від­діл. у селах Кальниболота, Камʼя­нече, Марʼянівка, Нерубайка, Під­високе та Торговиця; Новоархангельський крає­знавчий музей, Кальниболот., Камʼянец., Надлац., Нерубай., Під­висоц. істор. музеї, Шляхів. музей бо­йової слави, рай., 2 селищ. і 19 сільс. Будинків культури, 14 клубів, рай. школа естет. вихова­н­ня, 25 б-к, зокрема й рай. для дорослих і дітей; центр. рай. лікарня, 26 фельдшер.-акушер. пунктів, 6 лікар. амбулаторій. Нар. колективи: хор «Дивоцвіт», оркестр нар. iнструментiв, вокал.-iнструм. ансамбль «Зорi Синюхи» Новоархангел. рай. Будинку культури, театр малих форм «Сте­пiв­чанка» Копенкуват. Будинку культури, театр Пiдвисоц. Будинку культури, фольклор. колектив «Калина» Станiславiв. клубу. Реліг. громади: православ. — 21, проте­стант. — 7 (євангел. християн-баптистів — 4, адвентистів сьомого дня — 2, свідків Єгови — 1). Памʼятки архітектури: Свято-Покров. церква у с. Нерубайка, Пречистен. церква у с. Ятрань (обидві — кін. 18 — поч. 19 ст.), земська школа у с. Кальниболота (1905), садиб. будинок у с. Скалівські Хутори (поч. 20 ст.). Зна­йдено бронз. знаря­д­дя праці та зливки бронзи у с. Орлове (кін. 8 — поч. 7 ст. до н. е.), досліджено низку давніх курганів і курган. груп (зокрема й черняхів. ґрунт. могильник у с. Свердликове), поселе­н­ня доби трипіл. культури Володимирівка та Небелівка в однойм. селах, ран­ньословʼян. поселе­н­ня у с. Камʼя­нече (6–8 ст.), середньовічне місто-фортеця Сині Води у с. Торговиця, поселе­н­ня періоду Київ. Русі в селах Нерубайка, Під­високе та Свердликове. У с. Камʼянече від­крито памʼятний знак на честь 200-річчя Коліївщини; у селах Під­високе та Тернівка — памʼятники Т. Шевченку; у с. Торговиця — па­мʼятні знаки на честь 650-річчя заснува­н­ня села, отаману Війська Запорозького І. Сірку, памʼятник «Козаку — захиснику Вітчизни». Серед видат. уродженців — біо­хіміки М. Кучеренко, О. Солдаткін (обидва — академік НАНУ), І. Лісняк, агрохімік Є. Косматий, фахівець у галузі механізації с. господарства М. Свірень (усі — с. Камʼянече), фізіолог і біо­хімік рослин А. Коверга (с. Тернівка), агроном С. Орлов (с. Скалівські Хутори), бiолог, се­­лекцiонер зернобобових культур В. Січкар (с. Надлак), економісти М. Кропивко (академік НААНУ; с. Скалівські Хутори), П. Коренюк (с. Роз­сохуватець); фахівець у галузі металургії чорних металів В. Вихлевщук (с. Синюха), математик М. Лівшиць (с. Покотилове), фахівець у галузі механіки Є. Харченко (с. Надлак), фахівець у галузі механіки буд. і дорож. машин Л. Хмара (с. Маркове); фітотерапевт Д. Зубицький (с. Покотилове), патофізіолог М. Ільчевич (с. Надлак), лікарі-хірурги М. Кернесюк (с. Синюха), І. Студзинський (с. Свердликове), брати мистецтво­знавець Євген і лікар-фтизіатр Олександр Мамолати (с. Кальниболота), акушер-гін­еколог В. Хмельовський (с. Камʼянече); мово­­знавець С. Бевзенко (с. Станіславівка), педагог В. Буряк (с. Володимирівка), історик Г. Пономаренко (с. Надлак); письмен­ники П. Байдебура (с. Нерубайка), С. Плачинда (с. Шевченка), Н. Рибак (с. Іванівка), поети І. Коцюбинсь­кий (с. Скалівські Хутори), П. Селецький (с. Шляхове), Д. Танський (с. Надлак), журналіст М. Андрющенко (с. Іванівка); живописці, графіки Г. Гнатюк (засл. художник України; с. Небелівка), В. Кравченко (засл. діяч мистецтв України; с. Свердликове); актори, режисери В. Магар (нар. арт. СРСР), Д. Котевич (засл. арт. УРСР; обидва — с. Кальниболота); бандурист, спів­ак М. Грисенко (с. Ка­мʼянече), спів­ак П. Ретвицький (засл. арт. УРСР); спортс­мени О. Зубко (академічне веслува­н­ня; обоє — с. Роз­сохуватець), М. Іткіс (кульова стрільба; с. Торговиця); політ. діяч І. Шаров (с. Скалівські Хутори); військовик, дипломат С. Лепетенко (с. Кальниболота); учасники 2-ї світової вій­ни — Герої Рад. Союзу І. Вербовський (с. Іванівка), П. Гришко (с. Небелівка), А. Крамаренко (с. Камʼянече; обом встановлено погру­д­дя), А. Сливка (с. Під­високе), повний кавалер ордена Слави В. Кириленко (с. Ор­лове); Герої Соц. Праці М. Дзюба (с. Небелівка), М. Монаша, П. Писаков (обидва — с. Надлак), В. Моторний (с. Вукитичеве), З. Черчик (с. Копенкувате). Із с. Надлак по­вʼязані життя та діяльність двічі Героя Соц. Праці Л. Шліфера (встановлено погру­д­дя).

В. В. Шимченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю