Нововодолазький район

Визначення і загальна характеристика

НОВОВОДОЛА́ЗЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходився у західній частині Харківської області. Межував на Пн. і Пн. Сх. з Харків., на Сх. — зі Зміїв., на Пд. — з Первомай. і Кегичів., на Пд. Зх. — з Красногр., на Зх. і Пн. Зх. — з Валків. р-нами Харків. обл. Утвор. 1923 з Нововодолаз., Староводолаз., Знамʼян., Новоселів. і Станичан. волостей у складі Харків. округи (роз­формов. 1930) Харків. губ. (ліквід. 1925). Від­тоді межі Н. р. неодноразово змінювалися. 1923–60 існував Старовірів. р-н. 1932 Н. р. ві­ді­йшов до Харків. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло рад. під­пі­л­ля. Під час боїв на тер. Нововодолажчини були вбиті понад 5 тис. рад. воїнів і партизан, які похов. у багатьох брат. могилах, зокрема у Новій Водолазі (244 особи), селах Гуляй Поле (390), Караван (116), Ключеводське (228), Муравлинка (150), Ордівка (понад 1300), Стара Водолага (242), Старовірівка (190). У довоєн­ні роки у Липкуватів. зоотехнікумі навч. Герой Радянського Союзу І. Доценко (у цьому селі йому встановлено погру­д­дя); на тер. р-ну від­значився Герой Радянського Союзу А. Губін, загинули Герої Рад. Союзу О. Воронцов, І. Копьонкін, К. Курячий, В. Малишев, І. Решетей. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали бл. 7 тис. воїнів-земляків, з них бл. 3 тис. було вбито. 2016 села Комінтерн і Комсомольське пере­йменували від­повід­но на Слобожанське та Ново­просянське; 2019 села Мелихівка та Рябухине — на Миколаївка та Гуляй Поле. 2017–18 утвор. 2 обʼ­єд­нані територ. громади: Но­­воводолаз. селищну (351,63 км², 16 350 осіб; смт Нова Водолага та 22 села, зокрема й Стара Водолага) та Старовірів. сільс. (365,45 км², 5764 особи; 10 сільс. насел. пунктів, зокрема й Старовірівка). На поч. 2020 окремо продовжували функціонувати Бірків. селищна (під­порядк. смт Бірки та 4 села), Ватутін. (2 села), Охочен. (2), Просян. (4), Рокитнен. (2; див. Рокитне) і Станичнен. (10) сільс. ради. Заг. пл. Нововодолажчини становила1182,7 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 40 794 особи (складає 91,3 % до 1989): українців — 78,9 %, росіян — 19,5 %, білорусів — 0,4 %, вірмен — 0,2 %, молдован і грузинів — по 0,1 %; станом на 1 січня 2019 — 31 811 осіб. У 2-й пол. 2020 Н. р. ліквідували. У тому ж році у складі Харків. р-ну Нововодолаз. громаду (нині 580,3 км², 22 042 особи) укрупнили шляхом при­єд­на­н­ня Бірків. селищ., Ватутін., Просян. і Рокитнен. сільс. рад; у складі Красногр. р-ну Старовірів. громаду (603,4 км², 9430 осіб) — шляхом при­єд­на­н­ня Охочен. і Станичнен. сільс. рад. Н. р. лежав на Полтавській рівнині, на межі Придні­провської низовини та Се­редньоросійсь­кої височини. Поверх­ня хвиляста, подекуди роз­членована річк. долинами, балками та ярами. Роз­ві­дано поклади природ. газу (Ведмедівське газоконденсатне родовище, Мелихівське газове родовище), кварц. піску (1938 засн. Новоселів. гірн.-збагачув. комбінат) та глини. Протікали 12 річок, з них найбільші — Мож (впадає у Сіверський Донець) з притокою Вільховаткою та Берестова (впадає в Орель, бас. Дні­пра). Пере­важали звичайні й опідзолені чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти. У заплав. і балк. ділянках — лучні чорноземи, лучно-болотні та болотні ґрунти, часто з солонцями. Пл. лісів і ліс. насаджень становила понад 11 тис. га. Осн. породи дерев: дуби та сосни звичайні, вільхи клейкі, осики; у під­лісках — ліщина звичайна, глід, бруслина тощо. Існуючі тер. природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Балки (5 га, с. Федорівка), Він­ники (7,5 га, с. Власівка; обидва створ. 1984), Пере­сіл (12,2 га, с. Знамʼянка), Мирчакова балка (6,1 га, с. Просяне; усі — ентомол.), Івани (128,6 га, с. Зна­мʼянка), Чаплі (142,2 га, с. Парасковія; обидва — орнітол.; усі створ. 1993), Берестовий (87,5 га, с. Охоче, 1998, гідрол.); тер., що зарезервовані для на­ступ. заповідан­ня: заказники побл. с. Вільхуватка та с-ща Ватутіне (55 га, заг.-зоол.), сіл Липкуватівка (163 га), Охоче (103 га), Федорівка (40 га; усі — ботан.), Парасковія (156 га) та Старовірівка (420 га; обидва — орнітол.); перед­бачено заповід­ати в складі екол. мережі гідрол. заказник Староводолазький (40 га). Були роз­винені видобувна (65 %), буд. матеріалів (30 %) і харч. (5 %) галузі промисловості. Пл. с.-г. угідь 92 597 га, з них орних земель — 75 090 га. АПК спеціалізувалося пере­важно на рослин­ництві, зокрема на вирощуван­ні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшників та ін. культур. У структурі с.-г. виробництва на тварин­ництво (скотарство мʼясо-молоч. напряму, свинарство та птахівництво) припадало 37 %. Залізничні ст.: Водолага, Власівка, Ордівка, Кварцовий; зупин­ні пункти: 8-й кілометр, Джгун, Липкуватівка, Сосонівка, Станиця; роз­ʼ­їзди: Караван, Широкий. У Н. р. (2019) — Липковатів. аграр. коледж, Рокитнен. про­фес. аграр. ліцей, 43 заг.-осв. і до­шкіл. навч. заклади, ДЮСШ; 23 Будинки культури та клуби, 32 б-ки, Нововодолазький крає­­знавчий музей, 2 сільс. музеї; центр. рай. лікарня, 9 амбулаторій, 22 фельдшер.-акушер. пункти. Рай. газета — «Вісті Водолажчини». Памʼятки нац. значе­н­ня: залишки фортець Укр. лінії (1731–42) — Орловської у с. Дячівка та св. Параскеви у с. Парасковія; палац Куликовських (кін. 18 — поч. 19 ст.) і Свято-Михайлів. церква (1805) у с. Рокитне. Збереглася Свято-Микол. церква у с. Миколаївка (1874). Православні церкви також діяли у райцентрі, селах Знамʼянка (ікони Знаме­н­ня Божої Матері), Липкуватівка (Свято-Микол.), Новоселівка (Хресто-Воздвижен.), Охоче (Свято-Троїц.), Просяне (Іоан­но-Предтечин.), Сосонівка (св. Петра і Павла), Станичне (св. Іоан­на Хрестителя), Старовірівка (Іоан­но-Богослов.) та ін. Були проте­стант. реліг. громади, зокрема євангел. християн-баптистів (Нова Водолага, села Княжне та Печіївка), християн віри євангельської (Нова Водолага, села Старовірівка та Станичне), адвентистів сьомого дня (Нова Водолага, с. Знамʼян­ка). На тер. Нововодолажчини проводили археол. дослідж. Д. Багалій, Б. Шрамко, В. Міхеєв, В. Бородулін, С. Воловик, І. Голубєва, Л. Грубник-Буйнова, В. Дідик, О. Дяченко, С. Задніков, О. Зоря, В. Ревенко, В. Резніков. Обстежено кургани 3–1 тис. до н. е. у Новій Водолазі, селах Вин­ники, Вільхуватка, Дячківка, Знамʼян­ка, Караван, Ключеводське, Литовки, Ляшівка, Мануйлове, Миколаївка, Мокра Рокитна, Муравлинка, Новоселівка, Ордівка, Охоче, Палатки, Парасковія, Просяне, Рябухине, Станичне, Старовірівка; поселе­н­ня Бірки І (5–3 тис. до н. е.), Бірки ІІ (7–3 ст. до н. е., 3–4 ст. н. е.), Бірки ІІІ (7–3 ст. до н. е.), Вин­ники (3–5 ст.), Мелихівка ІІ (зруб. культур. спільності та бондарихин. культури), Мелихівка ІІІ (бондарихин., пеньків. і салтів. культур), Мелихівка IV (бондарихин. та черняхів. культур), Охоче (зруб. культур. спільності та черняхів. культури), Рябухине І (доби бронзи, скіф. часу, черняхів. та пеньків. культур), Рябухине ІІ (6–3 ст. до н. е.), Рябухине ІІІ (3–4 ст.), Рябухине ІV, Рябухине V (обидва — 15–12 і 7–3 ст. до н. е., 3–4 ст. н. е.), Стара Водолага, Старовірівка (обидва — бронз. доби, зруб. культур. спільності); скіф. памʼятки у селах Завадівка, Миколаївка, Новоселівка, Одринка, Сосонівка, Червона Поляна. Серед видат. уродженців — фізик, академік НАНУ М. Азаренков (с. Муравлинка), славіст, громад. діяч, дійс. чл. НТШ Є. Федорченко (с. Одринка), математик Ю. Дюкарев (с. Старовірівка), фахівець у галузі ракетно-косміч. техніки М. Гумілевський (Бірки), фахівець у галузі авіац. двигунобудува­н­ня Ю. Застел­ла (с. Стара Водолага), фахівець у галузі штуч. інтелекту, інформ. систем і технологій Є. Кучеренко (с. Рокитне), історик В. Білоцерківський (с. Одринка), філософ І. Кальной (Бірки), педагоги О. Дяков (с. Стара Водолага), С. Єрмаков (с. Охоче), мово­знавець Л. Коломієць (с. Рябухине), еколог А. Гриценко (с. Рокитне), фахівець у галузi лiсівництва М. Дрюченко (с. Стара Водолага), геолог М. Євдощук (с. Караван), селекцiонер П. Ключко (с. Па­­расковiя), агроном А. Митрополенко (с. Старовірівка), біо­лог Є. Смирнова (с. Раківка), лікар-гігієніст А. Тимченко (с. Мокра Рокитна), економіст М. Бондаренко (с. Парасковія), військ. теоретик В. Шарий (с. Стара Водолага); письмен­ник, пере­кладач О. Апальков (с. Старовірівка), письмен­ник, журналіст П. Кізко, поет В. Пінченко (обидва — с. Стара Водолага); актриса, диктор, нар. арт. України О. Коваленко (с. Рокитне), актор, засл. арт. України Г. Кулик (с. Мануйлове), актор, режисер, засл. діяч мистецтв РФ С. Попов (с. Караван); церк. діяч Костянтин (Дяков; с. Стара Водолага); Герої Рад. Союзу С. Карпов, С. Тол­стой (обидва — с. Старовірівка), М. Нога (с. Ключеводське), В. Косов (с. Бахметівка), Т. Краля (с. Вільхуватка), К. Ребрик, О. Щербак (обидва — с. Стара Водолага). У Липкуватів. радго­спі-технікумі викладав історик М. Дмитроченко. На Нововодолажчині мешкав Герой Радянського Союзу А. Жариков.

Ю. Р. Па­вловченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю