Нововоронцовський район

НОВОВОРОНЦО́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходився у північній частині Херсонської області. Утвор. 1935. Спочатку входили 13 сільс. рад: Біляїв., Гаврилів., Дудчан., Золотобалків., Іванів., Леонтів., Новоархангел., Нововознесен., Нововоронцов., Нововоскресен., Осокорів., Петропавлів. та Фирсівська. 1935–37 — у складі Одес., 1937–44 — Микол., від 1944 — Херсон. обл. Жит. зазнали сталін. репресій (за сфабрик. справами засуджено понад 50 осіб). Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. 8 березня 1944 в бою за с. Дудчани (у якому й загинув) відзначився Герой Радянського Союзу М. Губайдулін. Нацисти розстріляли кілька десятків євреїв. На фронтах 2-ї світової війни воювали 3325 мешканців Н. р., з них 1559 загинули. Встановлено 23 пам’ятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям. 1963–65 насел. пункти Н. р. належали до Великоолександрів. р-ну. Відтоді проведено кілька адм. коригувань, зокрема й 1977 створ. Новоолександрів. сільс. раду. У липні 2020 Н. р. ліквідовано, а його тер. передано до Берислав. р-ну. У жовтні того ж року сформовано 2 об’єднані територіал. громади: Нововоронцов. селищну (463,4 км², смт Новоронцовка та 9 сіл) та Новоолександрів. сільську (411,4 км², 9 сіл, зокрема й Новоолександрівка); с. Дудчани зарахували до Милів. сільс. об’єднаної територіал. громади (див. Милове). До реформи децентралізації пл. Н. р. становила 1005 км². До нього належали 1 селищна та 12 сільс. рад, яким були підпорядк. 20 насел. пунктів. За переписом насел. 2001, проживали 24 595 осіб (складає 95,0 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 20 251 особа; переважно українці. Межував на Пн. з Апостолів. р-ном Дніпроп. обл., на Зх. — з Високопіл., на Пд. Зх. — з Великоолександрів., на Пд. — з Берислав. р-нами Херсон. обл.; зі Сх. омивався Каховським водосховищем (довж. узбережжя на тер. р-ну 45 км). Лежав на Причорноморській низовині. Поверхня пологохвиляста, з западинами та подами. Розвідано поклади вапняків (с. Осокорівка), буд. каменю (села Дудчани, Золота Балка, Михайлівка, Новоолександрівка) і глини, виявлено запаси мінерал. води (побл. сіл Любимівка й Осокорівка). Землі водного фонду становили 12,7 тис. га. Гол. річки (бас. Дніпра): Кам’янка, Балка Золота (довж. 6,14 км), Осокорівська (22,10 км), Почтовата (5,31 км), Скотовата (6,04 км), Яр Крутий (10,33 км). Ґрунти переважно чорноземні пд. малогумусні (84 %). Пл. лісових насаджень 5,1 тис. га. Осн. деревні породи: біла акація, дуб, в’яз. Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: пам’ятка садово-парк. мистецтва Хрещенів. парк (охороняють від 1964, 8 га), заповідне урочище Стояни (від 1983, 15 га, с. Дудчани). За структурою екон. розвитку був с.-г. р-ном. Пл. с.-г. угідь 77,8 тис. га, з них орних земель — 73,6 тис. га. Вирощували озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, рицину та овочеві культури, а також займалися садівництвом. Госп-ва «Піонер», «Придніпровське», «Агро Мир СТ» розводили свиней. Працювала значна кількість підприємств з перероблення с.-г. продукції, виробництва борошна, олії, випікання хліба та ін. Проходила автострада держ. значення Дніпро–Херсон. У Н. р. — 9 заг.-осв. закладів, 1 заг.-осв. об’єдн. «дитсадок-школа-позашкіл. заклад», 1 заг.-осв. заклад «школа-дитсадок», 3 навч.-виховні комплекси «школа-дитсадок», 9 дошкіл. закладів, ДЮСШ, рай. Центр дит. творчості; Нововоронцовський краєзнавчий музей, 18 Будинків культури, 19 б-к; центр. рай. лікарня, 5 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 13 фельдшер.-акушер. пунктів. Новини р-ну висвітлювала г. «Вісті». На тер. р-ну створ. мережу санаторно-лікув. закладів, розвивався туризм, зокрема й «зелений». 15 турист. маршрутів розкривали істор.-культурну спадщину Н. р., його біол. та геогр. особливості. Нар. колектив з декор.-ужитк. мистецтва «Подарунок» об’єднав 150 вишивальниць, іконописців, майстрів з петриків. розпису, різьби та випалювання на дереві, чеканки та декор. кування металу, виготовлення меблів, бісероплетіння, в’язання, лозоплетіння, створення ляльок-мотанок. Збереглися верст. стовп, встановлений на шляху слідування у 18 ст. імператриці Катерини ІІ з Катеринослава (нині Дніпро) в Крим; церква Іоанна Хрестителя у с. Миролюбівка (1844); залишки палацу родини Фальц-Фейнів побл. с. Новоолександрівка (кін. 19 — поч. 20 ст.). Пам’ятки археології нац. значення: Аннівське городище (с. Дудчани), Гаврилів. городище, городище і могильник Золота Балка (усі — 9 ст. до н. е. — 4 ст.), поселення Леонтіївка (2 тис. до н. е. — 10 ст., с. Михайлівка), багатошар. Михайлівське поселення (доби міді — ранньої бронзи). Обстежено низку давніх курганів (від 3 тис. до н. е.) побл. сіл Гаврилівка, Дудчани, Любимівка, Майське, Миролюбівка, Михайлівка, Нововоскресенське, Новоолександрівка, Осокорівка, Хрещенівка, Червоне та місц. значення Анастасів. поселення (поч. 2 тис. до н. е., с. Михайлівка). Серед видат. уродженців — Герої України учасник бойових дій на Донбасі 2014–19 В. Кубрак і комбайнер А. Лавриненко (обидва — с. Миролюбівка); археолог, чл.-кор. АН УРСР І. Артеменко (с. Гаврилівка), гірн. інж. М. Гавриленко (с. Малі Гирли, нині затоплене водами Кахов. водосховища), конструктор косміч. техніки В. Гузенко (с. Шевченківка), лікар-гігієніст І. Логвиненко (с. Любимівка), мікробіолог М. Яцимірська-Кронтовська (с. Гаврилівка), мовознавець В. Олексенко (с. Нововоскресенське), педагог, письменник М. Хорунжий (с. Золота Балка); письменник, журналіст П. Ногін (с. Осокорівка), військ. журналіст, поет, правозахисник-еколог, політ. в’язень Г. Пасько (с. Хрещенівка), письменниця, публіцистка Л. Романюк (с. Іванівка); актор, майстер худож. слова, нар. арт. України П. Громовенко (с. Хрещенівка); баскетболістка Т. Кулінок (с. Любимівка); учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу М. Нагорний (с. Осокорівка). За труд. здобутки присвоєно звання Герой Соц. Праці голові Нововоронцов. господарства М. Дудченку, хрещенів. комбайнеру М. Топчію та гаврилів. зв’язківцю І. Васюку.