Новоград-Волинський район

НОВОГРА́Д-ВОЛИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Житомирської області. Межує на Пд. Зх. із Хмельн. обл.; на Зх. і Пн. Зх. — з Рівнен. обл. Утвор. 1923 у складі Житомир. (1925–30 — Волин.) округи Волин. губ. (1925 ліквід.) з Романівец., Смолдирів. та Рогачів. волостей. Відтоді функції райцентру виконує м. Новоград-Волинський. Спочатку в складі Н.-В. р. були 33 сільс. ради. 1924–34 та 1958–66 унаслідок числен. реформ межі р-ну та кількість сільс. рад неодноразово змінювалися. Від 1932 насел. пункти Новоград-Волинщини входили до складу Київ., від 1937 — Житомир. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 1935 Н.-В. р. розформовано, а його сільс. ради підпорядк. Новоград-Волин. міськраді. Під час нім. окупації (від липня 1941 до січня 1944) створ. 13 сільс. управ. Теренами Новоград-Волинщини рейдували десятки рад. партизан. з’єднань. На фронтах 2-ї світової війни та у ворожому тилу воювали 16 тис. мешканців. Нацисти спалили дотла 15, частково — 5 сіл. Є Городниц. військ. кладовище, 104 брат. і 87 одиноч. могил загиблих воїнів-визволителів і партизан, а також 5 брат. могил жертв нацизму. 1957 від ліквід. Городниц. р-ну (див. смт Городниця) 7 рад відійшли до Ємільчин., 3 — до Ярун. р-нів. 1958 із сільс. рад Новоград-Волин. міськради та розформованого Ярун. р-ну (див. с. Ярунь) відновлено Н.-В. р. У 1970–90-х рр. масштаб. змін щодо складу та меж р-ну не проводили, були здійснені лише незначні коригування внутр. адм. мережі, зокрема утвор. Кам’яномайдан. (1974), Косенів., Суховол., Тернів. (усі — 1993), Наталів. (1994) та ліквід. Теснів. (1974) сільс. ради. До 1997 статус смт мало с. Броницька Гута. 2016–19 утвор. 1 селищну та 4 сільс. об’єднаних територ. громад: Городниц. (смт Городниця і 12 сіл, 478,09 км², 8352 особи; з Городниц. селищ., Броницькогутян., Кленів., Лучиц., Червоновіл. сільс. рад), Броників. (30 сіл, центр — Романівка, 394,98 км², 7254 особи; з Броників., Барвинів., Кам’яномайдан., Лебедів., Новороманів., Поліянів., Тупал., Федорів. сільс. рад), Піщів. (11 сіл, Піщів, 192,5 км², 3976 осіб; з Піщів., Косенів., Повчин., Середньодеражнян., Суховіл. сільс. рад), Стриїв. (8 сіл, Стриєва, 170,08 км², 4000 осіб; зі Стриїв., Киків., Киян., Суслів. сільс. рад), Чижівську (16 сіл, Чижівка, 297,43 км², 4387 осіб; з Чижів., Красилів., Курчиц., Малоцвілян. сільс. ради). Наприкінці 2017 до Новоград-Волин. міської об’єднаної територ. громади зараховано Майстрів. (3 села, 40,326 км²), на поч. 2020 — Гульс. (1 село, 36,875 км²) сільс. ради. На поч. 2020 окремо функціонували 12 сільс. рад: Великогорбашів. (2 села, 33,81 км²), Великомолодьків. (3 села, 49,99 км²), Дідовиц. (2 села, 34,196 км²), Жолобнен. (3 села, 45,178 км²), Колодян. (2 села, 26,337 км²), Наталів. (2 села, 51,166 км²), Несолон. (3 села, 50,639 км²), Орепів. (2 села, 24,981 км²), Пилиповиц. (4 села, 46,307 км²), Тернів. (1 село, 18,025 км²), Токарів. (2 села, 36,139 км²), Ярунська (2 села, 71,375 км²). Заг. пл. р-ну становила 2098 км². За переписом насел. 2001, проживала 52 131 особа (складає 90,5 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 44 370 осіб; переважно українці. 2020 Н.-В. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Баранів. і Ємільчин. р-нів. Пл. збільшилася до 5256,6 км². Нині мешкають 169 704 особи. Є 12 територіал. громад: міські — Новоград-Волин. (251 км², 62 018 осіб, об’єдналися 6 рад), Баранів. (603,4 км², 25 688 осіб, 14 рад); селищні — Городниц. (483,6 км², 8264 особи, 5 рад), Довбис. (225,7 км², 9001 особа, 3 ради), Ємільчин. (1484,6 км², 22 058 осіб, 22 ради); сільс. — Барашів. (498,4 км², 6884 особи, 12 рад), Броників. (444 км², 7991 особа, 9 рад), Дубрів. (174,7 км², 3821 особа, 4 ради), Піщів. (193,4 км², 3922 особи, 5 рад), Стриїв. (207,7 км², 5039 осіб, 5 рад), Чихів. (434,3 км², 7000 осіб, 7 рад), Ярун. (255,8 км², 8018 осіб, 7 рад). Лежить у межах Житомирського Полісся, на Поліській низовині. Рельєф практично рівнинний з виходами на поверхню кристаліч. порід у вигляді скель та горбів. Багатий покладами граніту, піску, глини та торфу. Наприкінці 18 ст. почали використовувати родовища каоліну для Городницького фарфорового заводу. Протікає 2-а за значенням і за розмірами річка Житомирщини — Случ з притоками Смілкою, Тнею (до її стоку на тер. р-ну належать Тенька, Калюжі, Лубня, Мазурочка, Моравня, Стражівка, Теснівка), Церемом (Борисівка, Вербівка, Втора, Жолоб’янка, Зелюня, Кошелівка, Кропивня, Лукавець, Молодянка, Трохівка, Церемський, Яструбенька), Корчиком (Згар, Кропивня, Титиж), Вершницею (Голишівка, Немелянка, Чорна Річка), Гаттю (Чорна), Глинянкою, Гутянкою, Жуківкою, Котельнею, Кривалем (Вільхівка, Мицьківка), Могилівкою, Немилянкою, Орміллю, Переверзнею (Дубничка, Кленова), Радічем, Руднею (Брід, Орлик), Ширишівкою, а також Зольня (Безіменна), Бобрик, Добки, Речиця (усі — бас. Прип’яті та Дніпра). Переважають темно-сірі опідзолені та дерново-підзолисті супіщані й глейові ґрунти. Від 1936 ведуть свою історію держ. підприємства «Городниц. ліс. госп-во» (37 561 га; гол. підрозділи: Городниц., Брониц., Кленів., Липин., Надслучан., Червоновільс. лісництва) та «Новоград-Волин. дослідне лісомислив. госп-во» (30 169,4 га; адміністрація розташ. у с. Майстрів; Новоград-Волин., Курчиц., Малоцвілян., Пилиповец., Пищів., Ярун. лісництва); від 2000 — дочірнє підприємство «Новоград-Волин. лісгосп АПК» (12 919 га; Новоград-Волин. і Городниц. лісництва). Ростуть сосна, дуб, береза, осика, вільха та ін. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Городницький (ботан., 352 га, Городниц. лісництво Городниц. ліс. господарства), Туганівський (ліс., 245 га, Ярун. лісництво; обом надано статус 1974), Казява (заг.-зоол., 1859 га, Брониц. лісництво, 1980), пам’ятка природи Модрина (ботан., 36 га, Надслучан. лісництво, 1963), пам’ятка садово-парк. мистецтва Городницький парк (21 га, Городниц. лісництво Городниц. ліс. господарства, 1972); місц. — заказники Ботанічна (0,6 га, Пищів. лісництво, 1967), Михеївський (35 га), Сапожинський (101,1 га), Сторожівський (0,4 га; усім — 1991), Ліс над Случчю (26,8 га, 2008; усі — Надслучан. лісництво; усі — ліс.), Вересна (56 га, Ярун. лісництво, 1991), Страусове перо (29,2 га, Городниц. лісництво Городниц. ліс. господарства, 2008; обидва — ботан.), Червоновільський (805 га, Червоновільс. лісництво, 1980), Мицьківський (39,4 га, Курчиц. лісництво, 2008), Іванівський (57,1 га, Новоград-Волин. лісництво Новоград-Волин. дослід. лісомислив. господарства, 2012), Дідовицький (8,5 га, Новоград-Волин. лісництво Новоград-Волин. лісгоспу АПК, 2018; усі — гідрол.), Кленівський (заг.-зоол., 296 га, Кленів. лісництво, 1991), Партизанський (22,9 га), Пікельський (128 га; обидва — Пищів. лісництво), Федорівський (557 га, Новоград-Волин. лісництво Новоград-Волин. дослід. лісомислив. господарства; усім — 2012), Ліптов (1,5 га, Городниц. лісництво дочір. підприємства «Новоград-Волин. лісгосп АПК», 2018; усі — ландшафтні), пам’ятка природи Богданів дуб (ботан., Пилиповец. лісництво, 2008), дендрол. парк Пілява (6,1 га, Пищів. лісництво, 1967). Проходять Пд.-Зх. залізниця (станції Вершниця, Колодянка, Орепи, Смолка); міжнар. автострада Київ–Чоп, регіон. автотраса Шепетівка–Коростень; магістрал. нафтопровід «Дружба», нафтопродуктопровід «Самара–Західний напрям», газопровід високого тиску. У с. Чижівка — підприємство «Церсаніт Інвест» (продукція: керам. плитка, сантех. кераміка). Пл. с.-г. угідь 109,3 тис. га (станом на 2019), з них орних земель — 70,2 тис. га. У структурі с. господарства значна частка припадає на рослинництво. Стабільно працює значна кількість с.-г. агроформувань, зокрема приватне підприємство «Галекс-Агро» (виробництво орган. продукції рослинництва і тваринництва), фермер. госп-во «Аделаїда» (вирощування картоплі), ТОВ «Бетек» (ягідники малини та чорниці). У Н.-В. р. (2019) — Ярун. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 20 заг.-осв. і 18 дошкіл. навч. закладів. Заклади культури: рай. (с. Ярунь; тривалий час очолювала засл. працівник культури України Ю. Сидорчук), Городниц. селищ. і 25 сільс. Будинків культури, 50 клубів, рай. б-ки для дорослих ім. Лесі Українки та для дітей (обидві — Новоград-Волинський), 2 селищні та 50 сільс. б-к, 6 філій Новоград-Волин. школи мистецтв (Городниця, села Ярунь, Гульськ, Несолонь, Пилиповичі, Сусли). У структурі Новоград-Волин. рай. центру первин. мед.-сан. допомоги — 22 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 5 фельдшер.-акушер. і 50 фельдшер. пунктів. За межами р-ну здобули популярність хор (від 1988 — нар.; кер. — засл. працівник культури України Ю. Лагасюк), фольклор. колектив «Кришталеві дзвони» (від 2002 — нар.) рай. Будинку культури; ансамбль укр. пісні «Калинові зорі» Повчин. Будинку культури (від 2011 — нар.; в обох — засл. працівник культури України В. Сидорчук), жін. хор Броницькогутян. Будинку культури (від 1997 — нар.), вокал. ансамбль «Чарівниці» Пилиповиц. Будинку культури (у обох — засл. працівник культури України В. Примак), жін. вокал. група «Мальви» Дідовиц. Будинку культури (О. Солоненко; обидва від 2013 — нар.); фольклорно-етногр. колективи «Колиска» Немильнян. клубу (створ. ще в довоєнні роки з ініціативи вчительки К. Бридун, від 2013 — нар.; Ф. Рашин), «Перлина» Гірків. Будинку культури (від 1990 — нар.; І. Кришталь), «Білі голубки» Суслів. клубу (від 1996 — нар.; засл. працівник культури України та Польщі А. Щирська), «Файні молодички» Червоновільс. Будинку культури (від 2009 — нар.; Л. Потайчук); фольклорно-етногр. колектив рай. Будинку культури (В. Шевелюк), танц. колектив «Віночок» Пилиповиц. Будинку культури (С. Кочубей; обидва від 2008 — зразкові). У Новоград-Волинську щорічно проводять Міжнар. свято літ-ри і мистецтв «Лесині джерела». Рай. традиц. свята: Весни (с. Чижівка), Літа (Городниця), Купала, працівників с. господарства (обидва — с. Ярунь). Друкують газети «Лесин край», «Слово Полісся», «Народна трибуна». На Новоград-Волинщині, зокрема й райцентрі, Городниці, селах Броницька Гута та Чижівка, розвинені художнє вишивання, нанизування бісеру, килимарство, ткацтво, в’язання, виготовлення мережива, художнє оброблення дерева, різьблення на дереві, гончарство, плетіння із рослин. матеріалів. Декор.-приклад. мистецтвом займаються понад 50 майстрів. На держ. обліку перебуває 180 пам’яток культур. спадщини, з них 124 історії (16 входять до складу комплексів), 43 археології (6). Тер., яку займає Н.-В. р., була заселена людьми ще в добу кам’яного віку, про що свідчать археол. знахідки з кременя побл. сіл Городище, Киянка, Ярунь. Виявлено стоянки епохи мезоліту побл. сіл Мала Цвіля та Вербівка, на берегах Случі. У 6–8 ст. Новоград-Волинщина знаходилася на межі двох племін. об’єднань — древлян і дулібів (волинян). На Пд. Сх. від с. Чижівка локалізували 2 городища та с-ще (посад) між ними давньорус. культури (див. Возвягль), в урочищі Сербина гора у с. Ходурки — 2 курганні могильники 9–13 ст. (усі від 2009 — пам’ятки археології нац. значення). Обстежено кілька багатошар. поселень, зокрема 2 тис. до н. е., 6–7 ст., 10–13 ст. у с. Ходурки, 2 тис. до н. е., 8–9 ст. у с. Лучиця, 2 тис. до н. е., 10–13 ст. у с. Мала Цвіля, 1 тис. до н. е., 5–7 ст. у с. Кикова, 1 тис. до н. е., 10–12 ст. у с. Курчиця; двошар. городище 1 тис. до н. е., 9–10 ст. у с. Городище; двошар. городище та поселення 1 тис. до н. е., 10–13 ст., поселення 1 тис. до н. е. і 6–7 ст. у с. Кикова; 5 поселень 6–7 ст. у с. Киянка; поселення 6–7 ст. і городище 9–10 ст. у с. Несолонь; 4 поселення 7–9 ст., городище та поселення 9–13 ст. у с. Гульськ; поселення 1 тис. до н. е. у с. Немильня, 6–7 ст. у с. Сусли, 6–8 ст. у с. Велика Горбаша, 8–9 ст. у с. Кануни, 10–13 ст. у с. Курчиця, 11–13 ст. у с. Романівка, 12–13 ст. у селах Анастасівка, Вербівка, Вишківка; 2 поселення 12–13 ст. у с. Лучиця; курганні групи 2 тис. до н. е. у с. Тальки, 10–12 ст. у селах Велика Горбаша, Ходурки, 10–12 ст. і 12–14 ст. у с. Вербівка, 10–13 ст. у с. Новозелене. Пам’ятки архітектури місц. значення: синагога (кін. 19 — поч. 20 ст.), Георгіїв. церква (1903; див. Городницький Свято-Георгіївський ставропігійний монастир), костел св. Антонія (поч. 20 ст.) у Городниці, Воздвижен. церква та дзвіниця в с. Барвинівка (1794, 1847), пошт. станція в с. Броники (1854–58), Михайлів. церква у с. Груд (1913), церква Різдва Богородиці в с. Жолобне (1847), Вознесен. церква в с. Івашківка (1901), костел св. Станіслава в с. Лебедівка (1925), Іоанно-Богослов. церква у с. Мала Горбаша (1912), Михайлів. церква у с. Середня Деражня (1901), Покров. церква у с. Ярунь (1907–11). Восени 1846 у с. Гульськ перебував Т. Шевченко, який брав участь в експедиції за завданням археол. комісії на Волині та Поділлі (встановлено пам’ят. знак). Серед видат. уродженців — фітопатолог, учений-селекціонер, академік НААНУ М. Кирик (с. Федорівка), флорист-систематик, геоботанік І. Артемчук (с. Косенів), учений-агроном А. Осипчук (с. Кануни), лікар-дерматовенеролог А. Лісницький (с. Сусли), лікар-патоморфолог, цитолог А. Мельник (с. Романівка), лікар-епідеміолог К. Синяк (с. Ходорівка), провізор В. Толочко (с. Федорівка), фізик Л. Дідух (с. Ярунь), математик Ф. Яремчук (с. Великий Молодьків), фахівець у галузі будівництва П. Кривошеєв (с. Майстрів), фахівець у галузі фізико-хім. механіки полімерів А. Тинний (с. Федорівка), хімік-технолог Л. Чурсіна (с. Ярунь), географ К. Нємець (Городниця), історик, академік НАНУ, Герой України В. Литвин (с. Слобода Романівська), літературознавець С. Заїка (с. Борисівка), педагоги Степан (с. Орепи) і його син Анатолій (с. Гірки) Дем’янчуки, А. Розенберг (Городниця), Ю. Пелех (с. Ярунь), фахівець у галузі держ. упр. М. Сорока (с. Повчине); письменники П. Волиняк (с. Гульськ), Г. Генке (с. Анета), Ю. Ґудзь (с. Немильня), М. Карплюк (с. Піщів), М. Ткачук (с. Жолобне), М. Шмигін (с. Жеребилівка); живописець, письменник А. Журавель (с. Кропивня); хореограф, балетмейстер, нар. артист України Р. Малиновський (с. Лебедівка), артист балету, засл. арт. УРСР Є. Аврамчук (Городниця), актриса Л. Данильчук (с. Броники), композитор, диригент, виконавець-мультиінструменталіст, філософ С. Степанюк (с. Ярунь); кінокритик В. Войтенко (с. Піщів); церк. діяч Олександр (Немоловський; с. Гульськ); дипломат І. Грушко (с. Курчиця), укр. громад. діячка у Латвії В. Ільяхова (с. Стриєва); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу В. Жайворон (с. Броницька Гута), М. Козачок (с. Наталівка), Й. Костюк (с. Орепи), С. Полянський (с. Майстрів), повний кавалер ордена Слави В. Степанюк (Городниця); діяч УПА Л. Ступницький (с. Романівка); учасник Євромайдану, Герой України О. Балюк (с. Пилиповичі); Герої Соц. Праці І. Кадельчук (с. Ходурки), П. Чижевський (с. Мала Горбаша). У с. Немильня похов. письменник Ю. Ґудзь.