НОВОГРИГО́РІВКА — село Камʼянського (до липня 2020 — Верх­ньодні­провського) ра­йону Дні­пропетровської області. 2017 у складі Першотравен. сільс. ради уві­йшло до Верх­ньодні­пров. міської обʼ­єд­наної територ. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Само­ткань (притока Дні­пра), за 15 км від Верх­ньо­дні­провська. Площа 3,4 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 177 осіб; станом на 2016 — 113 осіб; пере­важно українці. Засн. у 1-й пол. 19 ст. як Солдатські Хутори (тут селилися від­ставні солдати рос. армії). Через кілька десятиліть отримало сучасну назву. До 1925 — у складі Катеринослав. губ.; до 1923 — Верх­ньодні­пров. пов. 1859 проживала 991 особа. Станом на 1886 село належало до Пушкарів. волості, в ньому було 229 дворів, мешкали 1373 особи, діяла православна церква. Згодом ви­окремлено Ново-Григорів. волость, що 1923 уві­йшла до Верх­ньодні­пров. р-ну. За Всерос. пере­писом насел. 1897, проживали 2284 особи. 1908 — 523 двори, 4228 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — село Дні­проп. (1923–26 — Катеринослав.) округи; від 1932 — Дні­проп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 88-ми жертв), за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Нині у Н. — клуб і фельдшер. пункт.