НОВОГРИГО́РІВКА (до 1861 — Ялиниз-Агач) — село Генічеського ра­йону Херсонської області. 2020 Новогригорів. сільс. раду (під­порядк. села Зелений Гай і Херсонське) зараховано до Генічес. громади. Н. знаходиться побл. межі із Запоріз. обл., за 31 км від райцентру та 12 км від залізнич. ст. Сокологірне. Тут бере початок мала р. Балка Без­імен­на (притока Утлюцького лиману, бас. Азовського моря). Площа 12,94 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 2408 осіб; станом на 2018 — 2086 осіб; пере­важно українці. Памʼятка археології — курган­не поле (16 шт.) 3 тис. до н. е. — 2 тис. н. е. Село під на­звою Ялиниз-Агач (у пере­кладі з кримськотатар. мови — одиноке дерево) було по­значене на нім. карті 1788. У 1794 навколишні землі отримав у володі­н­ня поручик Бі­ймамбет мурза. Згодом до 1860-х рр. тут знаходилося волосне управлі­н­ня. 1822 мешкали 896 осіб, які пере­важно за­ймалися скотарством. Після Крим. вій­ни місц. кримськотатар. і ногай. населе­н­ня почало за­знавати утисків, що спричинило його масову еміграцію, зокрема й до Туреч­чини. Найбільша кількість корін. мешканців виїхала 1860–61. На їхнє місце пере­селили держ. селян з Курської, Орлов., Полтав. та Харків. губ. Від­тоді — село із сучас. на­звою, що належало до Юзкуй. волості Мелітоп. пов. Таврій. губ. 1881 зведено православну церкву. 1886 було 408 дворів, мешкали 2211 осіб. У цей період працював цегел. завод, від­бувалися 2 ярмарки на рік, щонеділі проводили базари. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Мелітоп. округи; 1932–39 — Дні­проп., 1939–44 — Запоріз., від 1944 — Херсон. обл.; від 1923 — Генічес. р-ну. У 1930-х рр. створ. Новогригорів. МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 100 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 16 вересня 1941 до 28 жовтня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти роз­стріляли 113 осіб. Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. Встановлено памʼятник воїнам-землякам (понад 900 осіб), які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. У Н. — заг.-осв. школа, Будинок культури, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Серед видат. уродженців — фізик М. Білецький і Герой Радянського Союзу В. Дровник (є памʼятник).