Новогригорівка
НОВОГРИГО́РІВКА (до 1861 — Ялиниз-Агач) — село Генічеського району Херсонської області. 2020 Новогригорів. сільс. раду (підпорядк. села Зелений Гай і Херсонське) зараховано до Генічес. громади. Н. знаходиться побл. межі із Запоріз. обл., за 31 км від райцентру та 12 км від залізнич. ст. Сокологірне. Тут бере початок мала р. Балка Безіменна (притока Утлюцького лиману, бас. Азовського моря). Площа 12,94 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2408 осіб; станом на 2018 — 2086 осіб; переважно українці. Пам’ятка археології — курганне поле (16 шт.) 3 тис. до н. е. — 2 тис. н. е. Село під назвою Ялиниз-Агач (у перекладі з кримськотатар. мови — одиноке дерево) було позначене на нім. карті 1788. У 1794 навколишні землі отримав у володіння поручик Біймамбет мурза. Згодом до 1860-х рр. тут знаходилося волосне управління. 1822 мешкали 896 осіб, які переважно займалися скотарством. Після Крим. війни місц. кримськотатар. і ногай. населення почало зазнавати утисків, що спричинило його масову еміграцію, зокрема й до Туреччини. Найбільша кількість корін. мешканців виїхала 1860–61. На їхнє місце переселили держ. селян з Курської, Орлов., Полтав. та Харків. губ. Відтоді — село із сучас. назвою, що належало до Юзкуй. волості Мелітоп. пов. Таврій. губ. 1881 зведено православну церкву. 1886 було 408 дворів, мешкали 2211 осіб. У цей період працював цегел. завод, відбувалися 2 ярмарки на рік, щонеділі проводили базари. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Мелітоп. округи; 1932–39 — Дніпроп., 1939–44 — Запоріз., від 1944 — Херсон. обл.; від 1923 — Генічес. р-ну. У 1930-х рр. створ. Новогригорів. МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 100 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 16 вересня 1941 до 28 жовтня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти розстріляли 113 осіб. Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам (понад 900 осіб), які загинули на фронтах 2-ї світової війни. У Н. — заг.-осв. школа, Будинок культури, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Серед видат. уродженців — фізик М. Білецький і Герой Радянського Союзу В. Дровник (є пам’ятник).