Новогуйвинське
НОВОГУ́ЙВИНСЬКЕ (до 1973 — Гуйва-2) — селище міського типу Житомирського району Житомирської області. 2020 Новогуйвин. (1963–73 — Гуйвин.) селищ. раду (підпорядк. смт Гуйва й Озерне) та Вертокиїв., Глибочан., Головенків., Озерянків., Руднє-Городищен., Сінгурів., Троянів. сільс. рад (21 село) утвор. Новогуйвин. громаду (435,5 км2, 23 741 особа). Н. знаходиться на р. Гуйва (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 8 км від Житомира та 5 км від залізнич. ст. Пряжів. Площа 1,55 км2. За переписом насел. 2001, проживали 5266 осіб (складає 125,9 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 5221 особа; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Житомир–Бердичів. Засн. 1932 у межах Київ. обл. Від 1937 — у складі Житомир. обл. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім. окупацією. 1947 передислоковано пересув. танкоагрегат. ремонт. завод № 116 (2005–10 — Житомирський ремонтно-механічний завод, від 2011 — Житомир. бронетанк. завод). Від 1963 — смт. До створення Гуйвин. селищ. ради Гуйва-1 була підпорядк. Зарічан., Гуйва-2 — Сінгурів., Озерне — Пісків. сільс. радам (усі — Житомир. р-ну). Нині функціонують г-зія, дитсадок, дит. муз. школа; Будинок культури, б-ка, Музей бойової та труд. слави; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Є стадіон. Діють Свято-Петропавлів. церква та кілька протестант. громад, зокрема й євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятник Т. Шевченку, меморіал танкістам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Рекомендована література
- Згадуючи минуле, думаємо про майбутнє: Нариси присвячені 40-річчю з часу відновлення Житомирського району. Ж., 2005.