Новодерев’янківська

НОВОДЕРЕВ’Я́НКІВСЬКА – станиця у Канівському районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться на берегах р. Албаши, за 175 км від м. Краснодар, 31 км від райцентру. Є адм. центром сільс. поселення, до якого входять станиця Н. (станом на 2010 мешкало 6795 осіб), хутори Албаши (469), Вольний (36), Ленінський (123), Приютний (171), Раздольний (187). Засн. 1821 переселенцями із Полтав. і Черніг. губ. як Нижньоалбаш. курінне поселення Чорномор. козац. війська. Рішенням його Військ. канцелярії 1827 перейм. на Н., після чого Дерев’янків. курінне поселення перейм. на Стародерев’янківське. Від 1842 — станиця із сучас. назвою у складі Єйського округу Чорноморії. 1835 у Н. проживало загалом 1706 осіб (300 родин), 1849 — 1505 чоловіків і 922 жінки. Мешканці утримували 590 коней, 1279 волів, 2343 корови, 11 630 овець; 20 вітряних млинів, 4 пасіки, 1 кузню, 1 торг. лавку. 1830 зведено дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Від 1860 — станиця Кубан. обл. та Кубан. козац. війська. Від 1870 належала до Єйського пов., від 1888 — Єйського відділу Кубан. обл. 1897–1901 зведено цегляну церкву Миколи Чудотворця (1938 зруйнована, нині триває відбудова, зокрема 2019 встановлено куполи). 1909 у Н. і навколиш. хуторах проживало бл. 10 тис. осіб, станом на 1914 діяло 8 початк. шкіл і нар. училищ. Під час голодомору 1932–33 станицю занесено на «чорну дошку», куди записували насел. пункти, що не виконували плани хлібозаготівель (їх блокували спец. підрозділами або військами, вилучали всі продукти, мешканцям забороняли виїжджати до виконання плану). Внаслідок цього померло понад 7 тис. осіб. Сільрада була розпущена, її голова Я. Зайченко — заарешт. і розстріляний. Від 1937 — у складі Краснодар. краю. У Н. народилися економіст, статистик та історик Ф. Щербина, політ. діяч П. Курганський, Герой Радянського Союзу П. Гуденко.

Літ.: Михайлов Н. Т. Ставропольская губерния и Кубанская область: (Обзор городов, сел, станиц и хуторов): Справоч. по Ставроп. епархии. Екатеринодар, 1910; Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вертышева Н. С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). Краснодар, 1986.

А. М. Авраменко