НОВОЖЕ́НЕЦЬ-ГАВРИ́ЛІВ Галина Павлівна (25. 02. 1961, Львів) — живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2018). Канд. ми­стецтво­знавства (2013), професор (2019). Член мист. товариства «Шлях» (1988–92, Львів), НСХУ (1996). Закін. Укр. полігр. ін­ститут у Львові (1983; викл. В. Гурмак, В. Овчин­ников, Х.-О. Саноцька). Стажувалася в С.-Пе­тер­бур. (1989) та Віден. (2000) АМ. Працювала кер. студії графіки Львів. палацу піонерів (1984–88); викл. живопису та кольоро­знав­ства Львів. коледжу декор. і ужитк. мистецтва (1988–97); від 1997 — викладач живопису та ілюстрації Львів. АМ. На творчість Н.-Г. мали вплив К. Звіринський та І. Калинець. Її маляр­ство є фігуратив., виразно дотич. до екс­пресіонізму та примітивізму, іноді на­ближ. до естетики аб­стракціонізму. Емоційна дія живопис. циклів асоціюється зі своє­рід. матеріалізов. поезією. Легкість і певна недомовленість залишають у композиціях жит­тєвий про­­стір, можливість актив. емоцій. спів­праці з глядачем. Проникне­н­ня художниці у традицію є глибин. та органічним, здатним сягати прадав. архаїки, актуал. питань нац. ідентифікації та, водночас, інтелектуал. форм сучас. мист. виразу. Учасниця всеукраїнських та між­народних художніх ви­ставок від 1988. Персон. — у Львові (1993, 1997, 2001, 2007, 2011, 2014), Києві (2006, 2008), Харкові (2010). Кураторка й учасниця мист. проектів «У пошуках ідентичності» (2017), «Мій SACRUM» (2019), «Ой у полі жито» (2020; усі — Львів). Деякі роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові, МЕХП (Львів), Львів. галереї мистецтв, Харків. худож. музеї, а також у приват. колекціях за межами України.